Актуальність. Визначення функціонального ниркового резерву дає клініцисту додаткову інформацію про перебіг захворювання, дозволяє раніше виявити порушення, відповідно, провести їх корекцію і вплинути на подальший перебіг захворювання та його прогноз. Мета дослідження: оцінити стан функціонального ниркового резерву в пацієнтів із хронічною хворобою нирок І–ІІІ стадії та виявити його взаємозв’язок із рівнем сечової кислоти в сироватці крові та якістю життя пацієнтів. Матеріали та методи. У 22 пацієнтів із хронічною хворобою нирок було проведено обстеження для визначення стану функціонального ниркового резерву за методикою А.І. Гоженка, адаптованою до амбулаторних умов, із виявленням рівнів сечової кислоти в сироватці крові до та після водно-сольового навантаження 0,5% розчином натрію хлориду з розрахунку 0,5 % від маси тіла. Якість життя визначалася за опитувальником SF-36. Результати. Функціональний нирковий резерв був збережений у 19 пацієнтів (87 %) і становив у середньому 115 ± 54 %, знижений — у 2 пацієнтів (9 %) і становив у середньому 5,7 ± 2,1 %, відсутній — в 1 пацієнта (4 %) і становив –41 %. Рівень функціонального ниркового резерву корелював із рівнем сечової кислоти в сироватці крові, визначеним через годину після проведення водно-сольового навантаження (p = 0,60, p-level 0,018), а також із середнім значенням сечової кислоти, визначеним за 4 роки (p = 0,74, p-level 0,0015). Виявлено також взаємозв’язок між станом функціонального ниркового резерву і такими показниками якості життя, як фізичне функціонування (p = 0,60, p-level 0,03), життєва активність (p = 0,68, p-level 0,01), психічне здоров’я (p = 0,58, p-level 0,04). Висновки. При отриманні високих значень функціонального ниркового резерву в пацієнта варто простежити в динаміці за показниками його сечової кислоти.
Read full abstract