Abstract
Використання штучного інтелекту в медичних закупівлях стало буденною справою, адже технології допомагають швидкому і точному ухваленню рішень; автоматизації рутинних завдань; обробці великого масиву даних та зменшенню людських помилок; зниженню корупційних ризиків; прозоро оцінити більшість операцій завдяки відкритому доступу; економії коштів та деякою мірою людських ресурсів. Ще у 2021 р. ВООЗ опублікувала рекомендації щодо етики й управління штучним інтелектом у сфері охорони здоров’я, в яких визначила переваги та недоліки штучного інтелекту. Гіпотеза дослідження полягає в доведенні ефективності використання ШІ в публічних закупівлях, виявлення прогалин та недоліків, вивчення досвіду зарубіжних країн з метою запозичення найкращих практик і надання пропозицій щодо правового регулювання використання ШІ. Метою цього дослідження є комплексний аналіз правових актів використання ШІ в медичних закупівлях. Проаналізовано технології штучного інтелекту, які можуть використовуватися в медичних закупівлях: машинне навчання (Machine Learning, ML), обробка природної мови (Natural Language Processing, NLP), AI чекліст подачі тендерної пропозиції, роботизована автоматизація процесів (Robotic Process Automation, RPA), виявлення шахрайства й аномалій, система відбору постачальників, чат-боти у сфері публічних закупівель, електронна система обліку й управління запасами лікарських засобів та медичних виробів "е-Stock". Констатовано, що цей перелік не є вичерпним. Проведено порівняльний аналіз законодавства різних країн та України щодо регулювання штучного інтелекту і медичних закупівель, Акцентовано на необхідності обережності країн при прийнятті таких актів, адже ніхто не може до кінця спрогнозувати межі прогресу штучного інтелекту та, відповідно, наслідки, які можуть настати в разі втрати людиною контролю над штучним інтелектом.
Published Version
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call