У статті обґрунтовано актуальність проблеми розвитку мовленнєвої активності у дітей з раннім дитячим аутизмом (РДА). Відмічається, що діти-аутисти страждають від власної нездатності налагодити соціальну взаємодію, підтримувати контакт з чужою людиною, труднощі сприймання інформації та розуміння ситуації спілкування. Розкрито суть поняття «мовленнєва активність». Проаналізовано сучасні дослідження з проблеми. Представлено результати власного експериментального дослідження. Було встановлено, що мовленнєва активність у дітей з РДА сформована на низькому рівні. Для дошкільників характерно мовленнєвий негативізм; нестійкий інтерес до ситуації обстеження, вибіркове виконання завдань; відсутність інтересу до завдань; наявність ехолалій, фраз-штампів, автономного мовлення, відсутність власного ініціативного мовлення; відсутність потреби відповідати на поставлені запитання, звертатися із запитаннями, виправляти допущені помилки. У статті представлено корекційно-розвивальну програму, завданнями якої є розвиток мовленнєвої активності у дітей-аутистів. На заняттях приділяється увага розвитку фонематичного слуху; загальної і тонкої моторики, кінестетичних відчуттів, міміки, пантоміміки, просторових організацій рухів; мовної моторики для формування артикуляційної бази звуків, фізіологічного і фонаційного дихання; розвитку навичок правильного вживання звуків у різних формах і видах мовлення, у всіх ситуаціях спілкування. Показано, що серія логоритмічних занять сприяє успішній адаптації, реабілітації, особистісному становленню особи, її інтеграції в соціум. За результатами корекційно-розвивальної роботи у дітей з РДА підвищився рівень мовленнєвої активності.
Read full abstract