Member States Of Community Research Articles

Міжнародні правові стандарти у сфері конституційного пра- ва: поняття, ознаки та місце в системі джерел

В умовах правової глобалізації об’єктивно посилюється зв’язок міжнародного права з національними правовими системами держав – членів міжнародного співтовариства, що знаходить свій прояв у взаємодії норм і принципів міжнародного права, які містяться в міжнародних договорах з системою національного конституційного права і законодавства. Найбільш яскраво ця взаємодія проявляється у запозиченні нормами національного конституційного права держав міжнародних правових стандартів як складної системної нормативної феноменології міжнародних договірних відносин, що після визнання державами-учасницями міжнародних договорів, шляхом їх підписання, повинні бути імплементовані в національну систему конституційного законодавства для подальшої дії на рівні та як звичайних норм національного конституційного права.
 Метою статті є дослідження феноменології місця, ролі, значення та застосування міжнародних правових стандартів у національному конституційному праві в контекстуалізації їх доктринального визначення, розуміння, а також праксеологічної цінності через дослідження їх поняття, ознак та місця в його системі джерел.
 Наукова новизна полягає у дослідженні місця та ролі міжнародних правових стандартів у національній системі конституційного права через визначення їх поняття, ознак та місця в системі джерел конституційного права.
 Висновки. Конституційне право держави є основоположною, фундаментальною та єдиною профілюючою галуззю національного права, бо саме її правові норми регулюють основні відносини, що виникають у процесі становлення, існування, функціонування та взаємодії між собою особистості (людини), суспільства та держави. Отже, з огляду на такий конституюючий характер зазначених правових відносин саме конституційному праву належить особлива роль у моделюванні національної системи права та національної системи законодавства, включаючи й запозичення норм міжнародного права. Актуальність досліджуваної проблематики обґрунтовується відсутністю вітчизняних наукових розробок з комплексного дослідження категорії «міжнародних стандартів», розкриття особливостей їх впливу на становлення і розвиток конституційного права України, з’ясування їх місця у сфері прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в конституційному праві України, а також у формуванні та діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, нерозвиненістю відповідного законодавства та недостатністю узагальнення практики й зарубіжного досвіду із вказаних питань, – хоча її важливе теоретичне і практичне значення для розвитку національного конституційного нормопроектування (законопроектування), а також нормотворення (законотворення) у сфері імплементації міжнародних стандартів до національного законодавства України, є безумовно важливим. Наявність великої кількості доктринальних підходів щодо розуміння міжнародних правових стандартів все ж не вирішує завдання їх оптимального визначення, – разом із тим вважаємо, що теоретичні наробки в цій сфері йдуть по продуктивному шляху через визначення правової природи міжнародних правових стандартів, суб’єктів їх розробки, їх прийняття та легалізації на міжнародному рівні. Характерними рисами міжнародно-правових стандартів виступають: наявність об’єкта і методу правового регулювання; їх погоджувальний характер; їх координаційний характер; обов’язковість для тих сторін, які визнали їх добровільно; форми їх існування – міжнародний договір або інші акти міжнародних організацій; забезпечення їх реалізації, що відбувається на рівні держав або міжнародних організацій як об’єднань держав; їх структурна особливість, якою є відсутність структурного елемента норми – санкції. Міжнародні правові стандарти, що містяться в міжнародних багатосторонніх договорах, є ординарними та належними джерелами національного конституційного права, що можуть бути застосованими в практичній діяльності його суб’єктів як й інші норми національного права та законодавства.

African Union Counterterrorism Frameworks and Implementation Trends among Member States of the East African Community

Attacks from violent extremist organisations have reached unprecedented levels in Africa. Boko Haram, al-Shabaab, al-Qaeda in the Islamic Maghreb and Islamic State and Sinai Peninsula activities account for the majority of high attacks and fatality rates. Their membership cuts across national borders; some have established a presence in local communities, while others are controlling territories in a number of states. This continues to happen despite regional measures such as the Algiers Plan of Action on the Prevention and Combating of Terrorism (2002) and the African Model Anti-Terrorism Law (2011) to contain the activities of violent extremist groups on the continent. The prevailing argument shows that the African Union has initiated several legislations and protocols to contain terrorism on the continent, but the Union lacks the capacity to enforce legislations. Relying on the cost–benefit theoretical explication, we conclude that member states of the East African Community prefer to partner with external organisations in counterterrorism programmes which result in conflicting cross-border rules and challenges in countering violent extremism in Africa.

Деякі питання імплементації Римського статуту про Міжнародний кримінальний суд

The purpose of the article is to reveal the essence of the nature of the Roman Statute; to determine the ways of implementation of the Rome Statute by the states-participants of the Rome Statute; to determine the method of implementation of the Rome Statute for Ukraine. Methodology. The methodological basis of the study are methods and techniques of scientific knowledge. In particular, the formal-logical method was used to establish the essence of the methods of implementation of the Rome Statute. Methods of analysis and synthesis allowed to construct theoretical constructions of methods of implementation of the Roman statute. The scientific novelty lies in the formulation of ways to implement the Rome Statute. The Rome Statute is a special international treaty. It is a general multilateral treaty that establishes rules of interest to all interested member states of the international community – the Statute formulates the corpus delicti of crimes that affect the entire international community. Conclusions. The provisions of the Rome Statute can be implemented into national law in the following ways: 1) the adoption of a single piece of legislation covering all implementation issues (however, it needs to be clarified that such a law will take precedence over existing law in the event of conflicts between ISS, and other legislation); 2) amendments to all relevant legislative documents separately: to the Constitution, sectoral codes or laws (since amendments to the Constitution are a complex and multi-stage process, this approach is the most complex, but it most fully reflects the recognition of the ICC jurisdiction); 3) making changes and additions to the relevant legislation, accompanied by the adoption of special legislation on cooperation with the ISS. Ukraine as a “third state” is not a completely “foreign” foreign state in relation to the Rome Statute. Although Ukraine did not ratify the Rome Statute, at the same time signing it, it agreed with the norms of international law enshrined in the Statute. At the same time, Ukraine’s appeal to the International Criminal Court twice in accordance with Art. 12 (3) of the Rome Statute is a solid basis for its ratification by Ukraine. In our opinion, the best way to implement the Rome Statute for Ukraine is to amend the relevant legislation, including the Criminal Code of Ukraine, the Criminal Procedure Code of Ukraine, the Criminal Enforcement Code of Ukraine, etc., accompanied by the adoption of the Law of Ukraine “On Cooperation with the International Criminal Court&rdquo

Legislative landscape for traditional health practitioners in Southern African development community countries: a scoping review

Background and objectivesGlobally, contemporary legislation surrounding traditional health practitioners (THPs) is limited. This is also true for the member states of the Southern African Development Community (SADC). The main aim...

Citizenship and Statelessness in the Member States of the Southern African Development Community

This study for UNHCR seeks to provide a comparative analysis of nationality law and its implementation in SADC Member States and highlight the gaps that allow statelessness; to identify the populations that may stateless or at risk of statelessness and the reasons why statelessness remains prevalent; and to make recommendations for the remedies that may address the problem at both national and regional level. These recommendations are directed to actions that may be taken by the SADC institutions; by Member States acting in cooperation and individually; and by other overlapping regional institutions whose mandates cover statelessness-related issues, such as the International Conference for the Great Lakes Region (ICGLR).

Нюансы теории и практики евразийской интеграционной идеи

The processes of Eurasian economic integration development have not been effective as expected. One of the factors creating contradictions and certain imbalance of interests between the member states of the Eurasian economic community is the increasing prevalence of political aspects over the economic ones, which was clearly manifested in the EAEU development strategy until 2025. In the author’s opinion, the reason lies in a lack of forecasting and analytical tools efficiency by which decisions are taken in supranational bodies of the association. It seems appropriate to develop a set of tools based on the complex of models taken from optimizing cross-sectoral interregional model (OCIM) developed in the 1960s in the Institute of economics and industrial engineering (Novosibirsk). This model is widely used nowadays, as it allows to increase the level of scientific foundation in the decision-making for the further development of Eurasian integration.

THE IMPACT OF THE DECISIONS OF THE COURT OF THE EAST AFRICAN COMMUNITY ON THE NATIONAL LEGISLATION OF THE MEMBER STATES OF THE EAST AFRICAN COMMUNITY

The subject of this article is the jurisprudence of the Court of the East African Community in cases related to the protection of human rights. The article examines in detail the jurisprudence, which, to some degree, influenced changes in legislation in some member states of the East African Community, and in some cases prevented further violations of human rights. The authors also raise the issue of the lack of jurisdiction of the East African Court to consider complaints related to human rights violations. The authors pay particular attention to the human rights situation in Burundi, Kenya, Rwanda, and Uganda, which has developed since the Court has passed decisions. The authors also raise the issue of the place and importance of the Court of the East African Community in the regional system of human rights protection in Africa, highlight the positive contribution of the Court to the human rights situation in the subregion. The article demonstrates the existence of complex, controversial problems, the further functioning of the court of the East African Community as a quasi-judicial body for the protection of human rights depends on the need to solve it. The solution to these problems depends to a large extent on whether member states can agree to sign a protocol that gives the Court jurisdiction to handle complaints related to human rights violations in the subregion

Are people in the SADC region willing to pay more tax to fund public healthcare?

ABSTRACT For Africa to develop and achieve sustainable development, African governments have to prioritise spending on public health. However, the current spending data shows that health spending is a continuing struggle for African countries. Many researchers have the view that African governments have to collect more tax to spend enough on public healthcare. The question here is what extent people are willing to pay more tax to increase spending on public healthcare? Employing a multilevel regression model on Afrobarometer survey data, this paper examined to what extent individual and country level factors influence people’s willingness to pay more tax to increase spending on public healthcare in 12 Southern African Development Community (SADC) member states. This study found that peoples’ trust in their government is an important determinant of willingness to pay more tax, while factors such as the country’s quality of democracy, economic condition, and current per capita health expenditure have no influence.

COSTS OF PROTECTION AT WORK IN ENTREPRENEURSHIP

Technologies in which working life is the basis of business, and research into losses due to absenteeism, are a complex social and individual problem. Surveys conducted at the level of Member States of the European Community show that these losses amount to about 4% of GDP (gross social income). Due to inadequate record keeping, it is not possible to calculate how much such damage is in Serbia, but according to the available parameters related to the number of injuries at work, the state of occupational safety in Serbia does not deviate significantly from the situation in Europe. Safer working conditions are of great interest to the state, since work incapacity directly affects the state budget. Thus, apart from repression, the state should share with the employers the costs of investing in occupational safety and health. By reducing the tax rate or introducing a zero value added tax (VAT), employers would be encouraged to invest in occupational safety and health.The costs of injuries at work are mainly borne by employers, but the damage incurred is also reflected at the national level. The costs of occupational injuries can be divided into direct and indirect costs.The paper presents an economic approach to a harmful event (injury at work) and points to itto certain direct and indirect costs in entrepreneurship.

A nők és a földkérdés a Kelet-afrikai Közösség tagállamaiban

In this paper I am introducing the change in women’s rights regarding land inheritance and the way it has impacted society in the member states of the East African Community. Besides presenting the results achieved, I am highlighting its inadequacies and the challenges yet to solve as well. Some interviews have aided my research, which I have conducted recently about the East African land inheritance situation with international Africa experts, and with the representative of the Rwandan Gender Monitoring Office in 2016. I am focusing on Rwanda, but also mentioning Kenya, Uganda, Burundi, Tanzania, and South Sudan due to the regional comparison of the relevant laws affecting land ownership and inheritance.

Challenges of Combating Illegal Immigration as Cross Border Crime Among Southern Africa Development Community (SADC) Member States: Case Study of Zambia

The phenomenon of Illegal immigration has become an increasing source of concern Worldwide, though they may be of benefit to either the sending or receiving country. Most SADC member states were grappling with illegal immigration. The three (3) years case study research established that cases of illegal immigrants in Zambia were the order of the day; either dozens or more were being intercepted and arrested whichever at border when entering the country without valid travel documents or staying in the country without required documents. It is in back drop that prompted a supposition that SADC states in the case of Zambia has challenges to combat the influx of illegal immigrants. Based on 36 months case study methodology research, this article aim to analyze the challenges SADC states (Zambia) were encountering in combating illegal immigration. The study established severe challenges which included; long stretch of borders to which some were porous; lack of political will; lack of manpower for immigration officers; absence of migration policy; bribery/corruption; inadequate sensitization and lack of skill. The article is built on the primary and secondary data collected from 37 respondents and literature. Purposive, Cluster, Snowball and random sampling were used to select respondents to whom the method of semi-structured, in-depth interviews and observation was administered. Meanwhile, thematic analysis was employed for both primary and secondary data. The study recommended that the combating of the phenomenon calls for holistic approach. Keywords: Illegal immigration, SADC, Zambia, Globalization, Cross border Crime, Cosmopolitanism and Communitarianism. DOI : 10.7176/IAGS/74-02 Publication date :July 31 st 2019

Female Political Representation in EAC States

Almost all East African Community (EAC) member states have more than 30 percent female MPs in their national parliaments: Rwanda (61.3%), Tanzania (37.2%), Burundi (36.4%), Uganda (34.3%), Kenya (21.8%), and South Sudan (28.5%). What could be the reason for the fact that all EAC countries, except Kenya, are above the so-called ‘critical mass’ in the field of female political representation? In the last decades, both conflict and political transition have emerged in EAC countries. During the post-conflict period, gender norms and values (with a focus on gender quota regulations) have been implemented into national policies. The newly established liberal constitutions and gender policy creation have affected the status of East African women positively, although there is a big difference between the states concerning the effectiveness of gender policy-making. My paper (with the help of my field trips in Arusha and Kigali in 2015 and 2016) intends to contribute to a better understanding of EAC countries in transition, with an emphasis on the changing role of women in society, particularly in the important fields of gender politics and political representation.

Норми міжнародного права у правовій системі України: теоретичні підходи до визначення правового статусу

Метою цієї статті є вивчення теоретичних підходів до визначення правового статусу норм міжнародного права у правовій системі України.
 Наукова новизна полягає у системному дослідженні питань взаємодії міжнародного та внутрішньодержавного права, імплементації міжнародно-правових норм в Україні з огляду на посилення договірних засад сучасного міжнародного правопорядку, активізацію діяльності держав-членів міжнародного співтовариства щодо виконання своїх міжнародно-правових зобов’язань, а також виходячи з формування та прояву нової форми глобалізації – правової.
 Висновки.
 - гармонічно узгоджені нормативні приписи обох юридичних систем – міжнародного та внутрішнього права, є гарантією сумлінного дотримання державами своїх міжнародних зобов’язань. Феноменологія самого узгодження сприяє позитивному розвитку і вдосконаленню самих правових систем;
 - міжнародне право об’єктивно не змогло б здійснювати свою регулятивну функцію без наявності норм внутрішнього права, що фактично продовжують і втілюють його нормативні настанови в національному правовому просторі. Держава за допомогою ВП створює (повинна створювати) необхідні правові умови для забезпечення виконання міжнародних договорів;
 - взаємодія норм МП і ВП охоплює важливі конституційно-правові, інституційно-структурні і нормативно-технологічні аспекти існування норм МП в національній правовій системі, а саме: а) проголошення та законодавче закріплення принципу безумовного дотримання міжнародних договорів; б) правове супроводження і забезпечення виконання міжнародних договорів, включно з державною санкцією за невиконання договорів і невнесення до ВП змін та доповнень, необхідних для виконання зобов’язань за договорами;
 - міжнародному публічному праву для його існування та виконання своїх функцій необхідне ВП і його організаційні і нормативно-технологічні механізми здійснення нормативних приписів; водночас і ВП необхідне МП, яке встановлює нормативну основу для узгоджених дій різних держав у різних сферах, у тому числі для вирішення можливих колізій і суперечностей між правовими системами держав-членів міжнародного співтовариства, а також для зовнішньополітичної діяльності держав.

Правовий статус людини і громадянина та правові стани особистості в умовах розвитку громадянського суспільства: до питання трансформації

Метою статті є дослідження трансформації правового статусу людини і громадянина та правових станів особистості в умовах розвитку національного і глобального громадянського суспільства.
 Наукова новизна. У статті окреслено сутність поняття «правовий статус», що на відміну від інших, охоплює величезне коло явищ, зокрема певні фундаментальні правові категорії. Досліджено, що в умовах громадянського суспільства формування та вдосконалення правового статусу людини і громадянина здійснюється на більш усвідомлених та раціональних засадах, що передбачають як активну, конструктивну та мотивовану участь самої людини в цих процесах, так і партнерську допомогу в створенні правовільного простору держави, його розширенні та вдосконаленні. Визначено обопільний зв’язок правового статусу з правовим станом людини.
 Висновки. Резюмуючи, необхідно констатувати:
 - по-перше, стратегічний зв’язок правового стану людини з її правовим статусом у контексті виникнення, формування, прояву, функціонування, охорони, захисту, гарантування останнього з боку держави і суспільства;
 - по-друге, стратегічне значення ролі держави у формуванні громадянського суспільства та його інституційної основи через визнання правового стану людини і формування її правового статусу, залежно від такого правового стану;
 - по-третє, стратегічні зміни в межах демократизації суспільного та державного життя на рівні держав-членів міжнародного співтовариства та всього співтовариства держав в умовах правової глобалізації, що сприяють таким змінам через усвідомлення об’єктивної необхідності змін у міжнародному нормопроектуванні та нормотворенні, у контексті якісно нового підходу до розуміння, регламентації й регулювання правових станів людини та її правового статусу в умовах формування національного і глобального громадянського суспільства.

Examining Economic Development Trends in Kenya

This brief paper provides a snapshot of Kenya's economic development and perspectives on its developmental policies, including visualization comparisons with member states of the East African Community.

Anti-corruption Instrument and Economic Growth: Evidence from SADC Member States

This paper investigates the impact of an anti-corruption instrument on economic growth among Southern African Development Community (SADC) member states. We employed the years of ratification as the measure of the policy, fixed effect and difference-in-difference method to find the causal effect of anti-corruption policy on economic growth. The results show that for anti-corruption policy to have an effect on an economy the various institutions should be made proactive in the SADC member States.

State of Cartographic Services among the East African Community Member States

The East African Community is a regional block that brings together Kenya, Uganda, Tanzania, Rwanda, Burundi and South Sudan into various forms of economic partnership, the eventual dream being to achieve political federation. The current activities within this community, plus the block’s further development, require the generation and sharing of much geo-information to support the attendant decision-making. Such geo-information can be best served through a harmonized cartographic service with common standards. Such a harmonized service is not only lacking, but even the status of the current national services is also largely unknown. This paper reports on a study undertaken to establish this status, as represented by twelve elements of a cartographic service that the authors are able to establish. Results of the study have shown that the present national services are characterized by inadequate basic datasets that remain largely analogue. In addition, there are non-uniform spatial reference systems, inadequate cartographic human resources and lack of common mapping standards; further, funding for mapping activities remains low in national budgets. Given that over 80% of decisions are influenced by geo-spatial data, these findings point to an urgent need to improve, harmonize and digitize these services as the way forward, if the East African Community is to remain globally competitive.

Regional derailment: the saga of the East African Railways

ABSTRACTDuring the colonial period of East Africa, railways represented the pre-eminence of colonial influence, commerce and unity within the region. The railways were not just the physical link that connected territories, but also created their own social and economic structures to support them that defined regional authority. Post-colonial East African leaders attempted to capitalize on this existing structure to build on regional bonds. However, the unity that was enforced during the colonial period had become untenable, as national interests within each member state prevented the strengthening of regional ties. This was reflected within one institution: East African Railways. The joys of independence and regional unity soon ran up against the economic and political difficulties between member states of the East African Community (EAC). The latent inequalities between member states could not be overcome and regional interests gave way to nationalistic ones. Within a decade after its founding, the East African Railways had collapsed along with the broader EAC. Decades later, a new EAC has arisen, and with it plans to expand the existing East African Railway network. Will the railways now become a symbol for regional unity or once again become a chess piece in promoting member state's national interests?

¿Qué contribución puede hacer Colombia a la paz y al respeto del derecho internacional en el Sahara Occidental?

Este trabajo argumenta que el reconocimiento de la República Árabe Saharaui Democrática (RASD) es una contribución al respeto del derecho internacional y a la paz entre los pueblos. Partiendo de que el derecho internacional público es un derecho “imperfecto” debido, fundamentalmente, a la falta de un poder ejecutivo centralizado, se considera que en gran medida la responsabilidad de hacer respetar este derecho recae sobre los Estados miembros de la comunidad internacional, con la dificultad añadida de que algunos pueden vetar ciertas actuaciones, lo que anima a sus protegidos a persistir en la violación del derecho. A continuación, se considera la situación jurídica del caso del Sahara Occidental, conflicto donde el derecho a la autodeterminación y a la independencia del pueblo saharaui está claramente definido, y cuáles son las circunstancias que rodean la fundación de la RASD y su legitimidad. Ahora bien, ante la demostrada inacción de los órganos centrales de la comunidad internacional que no quieren, o pueden, hacer cumplir universalmente ese derecho, se pone de relieve la responsabilidad de los Estados miembros de dicha comunidad en esa tarea. Esto ocurre especialmente en el caso de Colombia y los Estados americanos que han ratificado la Convención de Montevideo, en los que esa responsabilidad queda más clara. La actuación de cada Estado en el cumplimiento del derecho internacional es una contribución al respeto del mismo, y a la solución pacífica de las controversias, por lo que se considera que el reconocimiento de la RASD es una aportación al derecho y a la paz.

The intricate question of European democracy: national parliamentary debates on the European Elections Act of 1976

JEIH Journal of European Integration History , Seite 115 - 142