У сучасній економічній науці накопичується дедалі більше емпіричних даних про те, що в окремих розвинутих країнах світу інвестиції в нематеріальний капітал збігаються з інвестиціями в матеріальні цінності (техніку, обладнання та будівлі) або випереджають їх. Це дозволяє таким країнам підтримувати високий рівень конкурентоспроможності на світових ринках і забезпечувати стійку економічну динаміку. Після відновлення у 2016 р. в Україні економічного піднесення перед вітчизняною наукою постала необхідність вирішення важливого завдання: виявити, в які види нематеріального капіталу починають дедалі більше інвестувати українські підприємства, щоб збільшувати конкурентоспроможність власної продукції на внутрішньому та зовнішніх ринках. Такі дослідження здійснити неможливо без попереднього вирішення теоретичних запитань, наприклад, які види нематеріального капіталу існують в економіці, який набір нематеріальних ресурсів утворює дані види, що таке нематеріальні ресурси, яким чином вони впливають на економічне зростання та як оцінити їх сукупний вплив?Запропоновано поняттям «нематеріальні ресурси» узагальнити все те, що не має фізичного або фінансового втілення та використовується в економіці для усунення природних, технічних і соціальних обмежень, які стримують мобільність основних факторів виробництва у процесі створення їх нових комбінацій з метою випуску нових видів продукції. Цей науковий підхід дозволив систематизувати різноманіття нематеріальних ресурсів в межах шести видових груп, які утворюють в економіці основні види нематеріального капіталу: людський, інституційний, соціальний, інформаційний і правовий, організаційний капітал та капітал організаційної культури. Встановлено, що інституційний капітал має властивість примножувати запаси всіх інших видів нематеріального капіталу. Обґрунтовано методику оцінювання внеску нематеріального капіталу в економічне зростання країн, що розвиваються. Проведено дослідження динаміки ВВП як функції матеріальних (праці, землі, капіталу) та нематеріальних ресурсів.
Read full abstract