У статті розглядається актуальна проблематика істини, її змісту та видів в контексті еволюції світової класичної, некласичної та постнекласичної науки. Дана критична характеристика кореспондентської, прагматичної, когерентної, конвеціальної та консенсусної концепцій істини. Запропонована і обґрунтована концепція цільної істини. Зроблено акцент на її універсумному характері, складній організації, будові та структурі.Цілісна істина визначається як n-вимірна відповідність економіко-універсумного знання надскладному людинорозмірному економічному темпоральному простору (об'єкту) в його (відповідності) співвіднесеності з людською життєдіяльністю, її сферами та елементами. "Внутрішній світ", будова цілісної істини, яка саме таким чином розуміється, у першому наближенні можуть бути представлені трьома взаємозв'язаними складовими: науковою, позанауковою і синтетичною.Наукова складова цілісної істини – складна система співвіднесеностей, з одного боку, відношення наукового економічного знання до об'єкта, а з іншого – відношень знання до суб'єкта, умов, процесу, результату тощо, наукової та практичної економічної діяльності, а також відношень економічного знання до самого себе. Елементами позанаукової складової цілісної істини можуть бути співвіднесеності відносин: 1) позанаукових економічних знань до різних феноменів відповідного виду осягнення та відображеної ним реальності в універсумному контексті; 2) позанаукового знання до самого себе і до знань – результатів інших видів пізнання. Синтетична складова цілісної істини являє собою поєднання і синергію наукової та позанаукової складових. Кількість таких комбінацій не піддається короткому описанню, оскільки повинні бути співвіднесені різні відношення багатьох видів осягнення та пізнання як між собою, так і з їх відношеннями до численних феноменів людської життєдіяльності.Таким чином, у сучасній науці поряд з ускладненням наукової істини і процесу її набуття зріє розуміння неможливості останнього поза зверненням до цілісної істини та опануванням нею. Необхідно навчитися визначати міру і відповідність цілісної істини, жорсткі умови, передумови і межі, в яких економіко-універсумне знання відповідає тій чи іншій сфері надскладного людинорозмірного об'єкта.
Read full abstract