З метою вивчення впливу цукрознижувальної терапії за допомогою комбінації глімепіриду й метформіну SR упродовж 12 тижнів на показники вуглеводного й ліпідного обміну, динаміку рівня адипокінів у плазмі крові та показники жорсткості артеріальної стінки великих артерій (аорти та її гілок) спостерігали 30 пацієнтів (з них 18 — жінки) з цукровим діабетом 2-го типу віком 60,10 ± 1,08 року із серед-ньою тривалістю основного захворювання 5,7 ± 0,9 року. Результати. Порівняно з початковими значеннями відзначено покращення показників вуглеводного обміну. Так, рівень HbA1c знизився на 1,7 % (р < 0,001), глікемії натще — на 22 % (р < 0,001), постпрандіальної глікемії — на 44 % (р < 0,001). Крім того, на тлі терапії спостерігалося покращення ліпідного обміну: зниження загального холестерину на 13,2 % (р < 0,01), холестерину ліпопротеїнів низької щільності — на 19,3 % (р < 0,01), тригліцеридів — на 30,6 % (р < 0,05). Спостерігалися зміни рівня адипокінів у плазмі крові: зниження рівня адипонектину з 5,98 ± 0,52 мг/мл до 4,45 ± 0,29 мг/мл (р < 0,01), а також тенденція до збільшення рівня лептину в плазмі крові з 14,6 ± 2,3 нг/мл до 18,12 ± 2,90 нг/мл (р > 0,05). Зміни швидкості пульсової хвилі в аорті та аортального індексу аугментації були статистично незначущими (р > 0,05). Зміни антропометричних показників (ваги, індексу маси тіла, окружності талії і стегон), а також загальної кількості жирової тканини, визначеної методом імпедансометрії, були статистично незначущими (р > 0,05).Висновки. Комбінована цукрознижувальна терапія глімепіридом і метформіном SR упродовж 12 тижнів призвела до статистично значущого покращення вуглеводного та ліпідного обміну, не впливала на антропометричні показники й загальну кількість жирової тканини, запобігала прогресуванню артеріосклерозу великих судин за даними показників жорсткості артеріальної стінки.