Abstract
The article is devoted to the analysis of the peculiarities of control practices in the situation of «liquid modernity». The metaphor of the panopticon proposed by M. Foucault is taken as a starting point. The characteristic features of the digital infrastructure of social control are considered. Features of banoptic and synoptic logic of tracking as post-panoptic forms of social control are shown. The flexibility and variability of control made possible by the latest digital technologies testify to a specifically new mode of power to human relations.
Highlights
Дельозівська парадигма суспільства контролю зумовлює постпаноптичний спосіб нагляду, що проявляється передусім в інтерпретативній участі влади та непередбаченому характері її дій.
У суспільстві контролю паноптичний нагляд відтворюється через дискурс – влада виробляє знання, задає абстрактну норму, що дозволяє виявити аномалії.
Головною метою паноптикумних технологій стає контроль за узгодженістю між суб’єктом та нормою, а також управління аномаліями в певних місцях (клініки, тюрми тощо).
Summary
Дельозівська парадигма суспільства контролю зумовлює постпаноптичний спосіб нагляду, що проявляється передусім в інтерпретативній участі влади та непередбаченому характері її дій. У суспільстві контролю паноптичний нагляд відтворюється через дискурс – влада виробляє знання, задає абстрактну норму, що дозволяє виявити аномалії. Головною метою паноптикумних технологій стає контроль за узгодженістю між суб’єктом та нормою, а також управління аномаліями в певних місцях (клініки, тюрми тощо).
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
