Abstract
Abstract. This paper is devoted to the substantiation of methodological aspects of strategic planning of the capital-forming base of enterprises in accordance with the objective features of the knowledge economy. Regarding the basic researched category — «capital» — it is proposed to interpret it according to financial approach. At the same time in the context of business management and its development it is important to consider the peculiarities of capital-forming base, in particular, taking into account theories of intellectual (human) and information capital. In this case, the capital-forming base of the enterprise is proposed to be understood as a set of assets (financial, tangible and intangible) in its ownership and / or disposal, and theirs usage forms the potential of the entity’s development over time. At the same time, the formation of the capital-forming base of the enterprise in the conditions of knowledge economy formation should be based on the principles of complexity, systemicity, strategicity and innovation. The main priorities of the formation of the enterprises’ capital-forming base include: 1) ensuring stable operation over time by creating a sufficient margin of safety; 2) accumulation of potential for sustainable development; 3) the formation of the company’s ability to innovative transformation.
 Strategic planning of the capital-forming base of enterprises is proposed on the basis of a foresight approach. In this paper the critical analysis of its advantages and disadvantages for solving the scientific problem and the semantic distinction between ‘forecasting’, ‘foresight’, ‘prediction’ has been held. It is proved that the effectiveness of the foresight approach for strategic planning of the enterprise’s capital-forming base is ensured by a logical combination of five factors: 1) clarity of formulation of foresight targets and variation of their implementation; 2) validity and depth of understanding of the grounds for decision-making by all participants of the foresight; 3) reflection of target priorities in specific research, investment and other projects; 4) independence of foresight participants’ identification of their positions, except for the order of interaction of participants (determined by foresight organizers); 5) possible change of positions of participants depending on initially accepted determinants. Also, the implementation capacity of strategic planning of enterprise’s activity directly depends on the availability and quality of industry strategy’s development made by the relevant government institutions.
 Methodological features of strategic planning of the capital-forming base are considered on the enterprises of the construction industry. It is formed the contour determinants of innovative transformation drivers of the construction industry (as the fundamental basis of strategic planning of the enterprises’ capital-forming base) in the following semantic directions: technological, ecological, personnel, economic, managerial. In turn, for strategic planning of the capital-forming base of construction industry enterprises technological, social, personnel, financial and managerial components have been identified and for each unit the operational measures have been formulated.
 Keywords: capital, capital-forming base, enterprise, strategic planning, foresight approach, sustainable development.
 JEL Classіfіcatіon G31, L52, O21, L1
 Formulas: 0; fig.: 2; tabl.: 2; bibl.: 25.
Highlights
This paper is devoted to the substantiation of methodological aspects
it according to financial approach
important to consider the peculiarities of capital-forming base
Summary
Потенційних перспектив майбутнього з метою формування рішень, мобілізації і концентрації спільних прагнень щодо реалізації узгоджених дій (заходів). На фоні традиційних методів планування, вирізняється своїм комплексним характером та здатністю до визначення активної ролі його учасників у сприянні впливу на реалізацію кращих сценаріїв майбутнього розвитку. Ефективність форсайт-підходу стратегічного планування капіталоутворювальної бази окремого підприємства забезпечується логічним поєднанням п’яти факторів: 1) чіткістю формулювання цільових орієнтирів форсайту і варіантизацією їх здійснення; 2) обґрунтованістю та глибинністю розуміння підстав для ухвалення рішень усіма учасниками форсайту; 3) відображеністю цільових пріоритетів у конкретних дослідницьких, інвестиційних та інших проєктах; 4) самостійністю ідентифікування учасниками форсайту своїх позицій, окрім порядку взаємодії учасників (визначається організаторами форсайту); 5) можливою зміною позицій учасників залежно від початково прийнятих детермінант. Екологічних факторів, що, у свою чергу, сприяє побудові довгострокової інноваційної політики підприємства; узагальнення запитів суспільства на новітні продуктові та технологічні лінійки; формування державних пріоритетів у частині розвитку наукових досліджень; залучення до інноваційного процесу як ключових учасників, так і інших зацікавлених сторін; створення профілю експертів із представників науки, бізнесу, споживачів і державницької групи; установлення чітких пріоритетів для довгострокової інноваційної, технологічної та соціально-економічної політики. Інтуїтивно-інтелектуальне передбачення майбутніх подій, які, на думку експертів, гарантовано відбудуться Науковці, політики, експерти, громадянське суспільство
Sign-in/Register to view highlights & summary Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callMore From: Financial and credit activity: problems of theory and practice
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
