HUMAN RESOURCE POTENTIAL OF PUBLIC AUTHORITY BODIES IN THE DEVELOPMENT OF DIGITAL SOCIETY: A THEORETICAL ASPECT

Abstract

Розкрито понятійно-термінологічний апарат кадрового потенціалу, виділено його компоненти (професійно-кваліфікаційні, трудові, соціальні, особисті, психологічні, фізіологічні); розкрито модель взаємозв’язку структурних елементів кадрового потенціалу; окреслено характерні елементи кадрового потенціалу — кількісні та якісні показники; розкрито фактори впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на розвиток кадрового потенціалу. Проведено моніторинг наукових досліджень кадрового потенціалу публічної (державної) служби, розкрито його особливості, як системного утворення; виділено характерну ознаку на сучасному етапі розвитку публічного управління — цифровізацію процесів діяльності органів влади, місцевого самоврядування та громадських об’єднань; узагальнено існуючі визначення дефініції «кадровий потенціал органів публічної влади» та сформовано його авторське трактування; виділено об’єкт та суб’єкт управління кадровим потенціалом; розкрито склад і структуру кадрового потенціалу державної служби та систему управління персоналом державного органу та органу місцевого самоврядування; означені структурні підсистеми системи управління персоналом; виділено складові кадрового потенціалу публічних органів влади: 1) потенціал посадових осіб, 2) система управління кадровим потенціалом; виокремлено основні етапи процесу управління кадровим потенціалом в органах публічної влади: аналіз кадрового потенціалу та системи управління ним, аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів впливу, розробка стратегії розвитку кадрового потенціалу та формування плану заходів щодо її реалізації. Аргументовано вплив зовнішнього середовища на формування кадрового потенціалу сфери публічного управління, а саме: стрімкий розвиток цифрового суспільства та економіки в Україні. З’ясовано відсутність наукових публікацій щодо дослідження кадрового потенціалу органів публічної влади в умовах розвитку цифрового суспільства, його особливостей формування в процесі цифровізації сфери публічного управління та доведено нагальність дослідження даного напряму.