ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ АРТ-ТЕРАПІЇ НА ПРОЦЕС РОЗВИТКУ ДІТЕЙ

Abstract

Мета дослідження. Визначення основних психологічних факторів впливу в процесі арт-терапії з дітьми дошкільного віку. Методологія і методи дослідження. Методологічною основою дослідження стала культурно-історична теорія, теорія, комплексний діагностичний тест для виявлення індивідуальних і психологічних особливостей дитини і характеру бачення нею оточуючого світу, уявлення про себе і свою діяльність. Були використані методики визначення рівня розвитку сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, уяви. Результати: Визначено, що арт-терапія як стратегія втілення основних завдань психокорекційної роботи в умовах становлення свідомості дитини в просторі дитячо-дорослої спільноти будується на наступних принципах: творчого розвитку; використання ефекту саморозвитку за активної підтримки дорослого; принцип системного підходу до психокорекційної роботи, що призводить до досягнення психотерапевтичного ефекту; принцип опосередкування особистості дитини та її відношень у процесі відтворення картини світу через формування візуальної моделі, яка є системою графічних і кольорових значень, «візуальних архетипів» у дитячій творчості. У статті показано, що у процесі арт-терапії відбувається становлення і розвиток трьох ліній відношень дитини: до себе, до оточуючих людей і світу, що складають її картину світу. Висновки. У статті проаналізовано проблему арт-терапії як засобу психологічної гармонізації та розвитку психіки дитини через художньо-творчу діяльність. Розглянуто наукові пошуки вчених з питань особливостей арт-терапії як науки, її ефективності в роботі з дітьми дошкільного віку, визначено психологічні фактори щодо психотерапевтичного та психокорегуючого потенціалу образотворчого мистецтва і художньо-творчої діяльності в роботі з дітьми. Розкрито психологічні фактори психотерапевтичного впливу на етапі початку образотворчої діяльності дитини, зокрема художня експресія, психотерапевтичні відношення та інтерпретація вербально-зворотнього зв’язку.