СТРУКТУРА МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ СПОРТСМЕНА

Abstract

Актуальність дослідження: Спорт виступаючи значущим соціокультурним явищем, відіграючи значну роль в актуальній життєдіяльності людини привертає увагу науковців-психологів, метою діяльності яких є наукове обґрунтування програм діагностики та розвитку особистісних якостей, релевантних успішному здійсненні спортивної діяльності, досягненню перемоги на змаганні, збереженню здоров’я спортсмена. У психології спорту сьогодні недостатньо уваги приділяється дослідженню ролі різних спортивних мотивів в якості регуляторів поведінки та діяльності спортсмена. У вітчизняній психологічній науці мотиваційну регуляцію спорту вивчали А. Рочняк (2018; 2019), С. Лукова (2021; 2023), І. Полілуєва (2017), проте у цих дослідженнях не було здійснено узагальнення отриманих даних на рівні опису структури мотивації спортсмена. Методи. Опитувальник «Саморегуляція підготовки спортсмена» В. І. Моросанової та Л. А. Соколової, опитувальник «Саморегуляція спортивної діяльності» (автори – К. Фоменко та І. Полілуєва), методика «Опитувальник губристичної мотивації» К. І. Фоменко, опитувальник «Мотиви спортивної діяльності підлітка» (С. Лукова) Вибірку досліджуваних склали 247 спортсменів, віком від 14 до 27 років. Результати. Засобами кореляційного та факторного аналізу отримано структуру мотиваційної сфери спорстмена. Висновки. У результаті емпіричного дослідження було визначено, що структура мотиваційної сфери спортсмена характеризується міцністю зв’язків губристичних мотивів із емоційним мотивом спорту, внутрішніми регуляторами спортивної діяльності та соціально-моральними та спортивно-пізнавальними мотивами занять спортом. Отже, пошук емоційного задоволення від спорту на тлі прагнення до досконалості виступають рушійними силами занять спортом та пов’язані із автономним регулюванням у спорті.