Особливості перебігу артеріальної гіпертензії, поєднаної з дисплазією сполучної тканини, у практиці сімейного лікаря

Abstract

Актуальність. Поєднання артеріальної гіпертензії (АГ) та дисплазії сполучної тканини (ДСТ) є одним із недостатньо вивчених питань. ДСТ супроводжується порушеннями структури та функції судин, сприяє розвитку раннього атеросклерозу та серцево-судинних ускладнень. У хворих на АГ, поєднану з ДСТ, часто зустрічаються порушення ритму та провідності серця, значно поширені зміни з боку органів зору, внутрішніх органів та кістково-суглобової системи. Мета. Покращити діагностику та лікування АГ, поєднаної з ДСТ, на основі вивчення клінічного перебігу, вираженості зовнішніх і внутрішніх симптомів ДСТ, ліпідного спектра крові, гострофазових показників, сечової кислоти та інструментальних методів обстеження. Матеріали та методи. Проведено клінічне дослідження, в яке включено 75 хворих на АГ ІІ стадії 1–3-го ступеня з проявами ДСТ, середній вік яких становив 63,5 ± 4,2 року, які перебували на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова. Методи дослідження включали клінічні (огляд, пальпація, перкусія, аускультація), лабораторні (ліпідний спектр крові, С-реактивний протеїн, серомукоїди та сечова кислота), інструментальні (електрокардіографія, ехокардіографія, добове моніторування артеріального тиску, езофагогастродуоденоскопія, ультразвукове дослідження (УЗД) внутрішніх органів і судин нижніх кінцівок, УЗ-дуплексне обстеження сонних і хребтових артерій, рентгенологічне дослідження кістково-суглобової системи), консультації офтальмолога, невропатолога, травматолога, стоматолога. Діагностика недиференційованої ДСТ визначалася за методикою Т.М. Кадуріної та співавт. (2009). Розрахунок діагностичного коефіцієнта для кожної ознаки дисплазії проводили за методикою, розробленою В.М. Яковлевим та співавт. (2008). Пацієнти були розподілені на 3 групи:1-ша група — 12 пацієнтів з АГ II стадії 1-го ступеня, 2-га група — 26 пацієнтів з АГ II стадії 2-го ступеня, 3-тя група — 30 пацієнтів з АГ II стадії 3-го ступеня. Контрольна група — 7 пацієнтів з АГ ІІ стадії 1–3-го ступеня без проявів ДСТ. Результати. При порівняльному аналізі хворих з АГ у 90,67 % спостерігався ряд зовнішніх і внутрішніх симптомів дисплазії сполучної тканини, у 9,33 % були відсутні прояви ДСТ. У 3-й групі хворих спостерігали більше зовнішніх і внутрішніх фенотипових ознак ДСТ та їх вираженість порівняно з 1-ю та 2-ю групами, що прогнозує тяжкість клінічного перебігу захворювання. Висновки. У хворих на АГ спостерігається значне поширення ДСТ: чим більше ознак ДСТ, тим тяжчий клінічний перебіг гіпертонії. У хворих з АГ, поєднаною з ДСТ, поширені зміни з боку серцево-судинної системи, органів зору, внутрішніх органів та кістково-суглобової системи порівняно з групою хворих без ДСТ. При порівнянні групи хворих з АГ і наявністю ДСТ відмічаються вищі показники активності запального процесу та ліпідного спектра крові, ніж у хворих без ДСТ. Своєчасне виявлення АГ, поєднаної з ДСТ, систематичний диспансерний нагляд за хворими, проведення комплексу заходів, спрямованих на покращення структури та функції сполучної тканини, корекція імунодефіциту дозволяють покращити результати перебігу даної патології.