Професійна підготовка християнських медичних сестер і капеланів для надання паліативної та госпісної допомоги: досягнення, проблеми і перспективи

Abstract

Актуальність. У світі відбувається збільшення потреби у паліативній та госпісній допомозі (ПГД) у глобальному масштабі, що зумовлено швидким постарінням населення та збільшенням поширеності асоційованих з віком тяжких небезпечних для життя хронічних захворювань. Важливу роль у наданні ПГД населенню крім лікарів відіграють середні медичні працівники та медичні капелани, що зумовлює актуальність створення і оптимізації системи професійної додипломної і післядипломної підготовки медичних сестер і священнослужителів з питань надання ПГД, а також розробка та впровадження інноваційних підходів додипломної і післядипломної медсестринської і богословської професійної освіти. Мета роботи – обґрунтування інноваційного напрямку професійної підготовки середніх медичних працівників і священнослужителів, які залучаються до надання ПГД населенню – впровадження в Україні підготовки християнських медичних сестер і медичних капеланів. Матеріали та методи. Проаналізовано нормативно-правові документи України та авторитетних міжнародних фахових організацій; проведено системний пошук наукової медичної інформації з використанням пошукових систем JAMA, Scholar та PubMed; дані офіційної статистики МОЗ України. У роботі були використані наступні методи дослідження: бібліосемантичний, системного підходу і системного аналізу. Результати. Суть сучасної ПГД визначається філософією паліативної медичної допомоги і догляду, мета якої забезпечити максимально досяжну якість життя пацієнтів, що потребують ПГД (ПП), і членів їх родин, домогтися гармонії між професійною майстерністю і гуманним ставленням лікаря і медичної сестри до ПП. Згідно із сучасними підходами та концепціями, ПГД – це комплексна мультидисциплінарна допомога, яка об’єднує медичну допомогу, соціальну підтримку, психологічний і духовний/релігійний супровід, волонтерську службу. Досвід підготовки християнських медсестер, які мають середню медичну і початкову богословську освіту і у багатьох країнах визнані як окрема професія, з 2012 року є на рівні громадської організації ГО «Асоціація християнських медсестер і волонтерів «Благо». До проведення семінарів і тренінгів з питань догляду та духовної/релігійної підтримки ПП та членів їх родин залучаються християнські медсестри з багатьох країн світу, священнослужителі різних конфесій, медики, психологи, філософи, соціальні працівники, науковці, волонтери. У 2020 р. ГО «Асоціація християнських медсестер і волонтерів «Благо» одержала від Інституту Вестберга (США) навчальну програму підготовки християнських медсестер і дозвіл на її переклад та адаптацію до умов України. Керівники ГО «Асоціація християнських медсестер і волонтерів «Благо» проводять перемовини з медичними коледжами і духовними семінаріями про затвердження такої програми та впровадження пілотного проекту з підготовки християнських медсестер в Україні. Прийняття МОЗ України наказу про затвердженя професії «капелан в охороні здоров’я» – це новий важливий крок для утвердження і розвитку надзвичайно важливої складової ПГД – духовна/релігійна підтримка і супровід ПП, членів їх сімей та персоналу, який залучається до надання ПГД населенню. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба спеціальної підготовки священослужителів. Висновки. 1. Актуальність і значення ПГД зростає як в Україні, так і у глобальному масштабі. 2. Важливу роль у наданні ПГД населенню відіграють середні медичні працівники, зокрема, медичні сестри та фельдшери. Особливо актуальним питанням є професійна підготовка медичних сестер для надання доступної, якісної та ефективної ПГД, що потребує спеціальних знань і навичок. 3. Одним з інноваційних підходів до професійної додипломної і післядипломної підготовки медичних сестер з питань надання ПГД в Україні було б затвердженя МОЗ України спеціалізації або спеціальності «Християнська медсестра», яка має середню медичну/медсестринську і початкову богословську освіту. Християнська медсесра крім надання медичної допомоги ПП могла б також виконувати в ЗОЗ функцію помічника капелана. 4. Інноваційним підходом є впровадження у вищих медичних закладах освіти професійної додипломної і післядипломної підготовки християнських медичних сестер, оскільки саме християнські медсестри будуть мати надзвичайно великий попит і значення для допомоги ПП. 5. Імплементація духовної опіки в систему медичної допомоги сприятиме підвищенню рівня медичного обслуговування та поліпшенню якості життя пацієнтів, і є одним із кроків до інтеграції української системи охорони здоров’я в європейський простір, у країнах якого традиційно і успішно функціонує інститут лікарняних капеланів та система духовної опіки над пацієнтами.