ТРУПНА ТРАНСПЛАНТАЦІЯ НИРКИ У ПАЦІЄНТА З СИНДРОМОМ АЛЬПОРТА

Abstract

Вступ. Лікування синдрому Альпорта має синдромологічний та замісний характер. Рання діагностика ураження нирок, постійний нагляд нефролога дають можливість своєчасно призначити хворому замісну ниркову терапію. Наявність умов для реалізації концепції інтегрованого підходу до замісної ниркової терапії дозволяють забезпечити підготовчий етап до трансплантації нирки шляхом проведення гемодіалізу.
 Мета. Засвідчити, що трансплантація нирки є єдиним способом збереження життя хворих зі спадковим нефритом на прикладі трансплантації нирки від трупного до- нора у хворого із синдромом Альпорта в термінальній стадії хронічної ниркової недостатності.
 Матеріали і методи. Аналіз та обговорення конкретного клінічного випадку; методики – опис, аналіз, реферування.
 Результати та їх обговорення. Наведено і проаналізовано конкретний клінічний випадок трансплантації нирки пацієнту з синдромом Альпорта від донора зі смертю головного мозку. Трансплантація нирки є методом вибору та «золотим стандартом» лікування хворих із синдромом Альпорта, який спричинив ХХН 5 ст. Метод іншої замісної ниркової терапії слід розглядати лише як тимчасовий захід в період знаходження пацієнта на листі очікування трансплантаційного центру.
 Висновок. Отже, трансплантація нирки пацієнту із синдромом Альпорта від донора зі смертю головного мозку у визначеної категорії пацієнтів є методом вибору, який забезпечує тривалий задовільний посттрансплантаційний період та хорошу якість життя.