Використання спеціальних знань оперативними підрозділами за межами кримінального провадження: недоліки правової регламентації

Abstract

Метою статті є виявлення недоліків правової регламентації порядку використання спеціальних знань співробітниками оперативних підрозділів за межами кримінального провадження та формування, з урахуванням зарубіжного досвіду, пропозицій щодо їх усунення.
 Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні питань удосконалення правової регламентації використання спеціальних знань оперативними підрозділами вітчизняних правоохоронних органів під час здійснення ними діяльності з виявлення, припинення, попередження і розкриття правопорушень за межами кримінального провадження. Автором проаналізовано положення нормативно-правових актів, які регламентують правовий статус того чи іншого правоохоронного органу (державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями), а також актів, що регулюють здійснення їх оперативними підрозділами окремих різновидів оперативної діяльності (оперативно-розшукової, контррозвідувальної тощо). Досліджено досвід правової регламентації використання спеціальних знань в діяльності оперативних підрозділів правоохоронних органів країн, ментально близьких до України.
 Висновки. З урахуванням виявлених недоліків правової регламентації, а також зарубіжного досвіду законодавчого регулювання зазначених питань запропоновано внесення відповідних змін до законів України «Про контррозвідувальну діяльність» та «Про оперативно-розшукову діяльність» в частині доповнення повноважень підрозділів, наділених правом здійснення оперативно-розшукової і контррозвідувальної діяльності, положенням щодо їх права залучати спеціалістів, які володіють науковими, технічними та іншими спеціальними знаннями, під час виконання покладених на них завдань. Крім того, запропоновано здійснити окрему законодавчу регламентацію прав і обов’язків осіб зі спеціальними знаннями, які залучаються до участі в оперативних заходах.