Меритократія як конституційна цінність і ключова засада реформування публічної влади

Abstract

У сучасну епоху змін потребує модернізації система цінностей, ідейних орієнтирів і постулатів, які є ключовими засадами у процесі реформування організації та функціонування публічної влади, різних сфер життєдіяльності, а також в умовах постконфліктного миробудівництва. Це стосується, насамперед, конституційних та інших правових цінностей, відповідних моделей і принципів, стандартів формування владних інституцій, контролю за їх діяльністю тощо.
 Метою даної статті є теоретико-правове обґрунтування такого феномену як меритократія, її значення як конституційної цінності, а також аргументації у якості ключової засади реформування публічної влади в Україні в сучасних умовах.
 Методологічну основу даного дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-юридичні методи, різноманітні підходи і принципи. Насамперед, слід підкреслити, що основоположними є комплексний і системний підходи, аксіологічний і антропологічний, діяльнісний і порівняльно-правовий, історичний тощо. За допомогою діалектичного та аксіологічного, гносеологічного і феноменологічного, герменевтичного, структурно-функціонального і формально-логічного, соціологічного і прогностичного, а також інших методів оптимально можливе розкриття природи та специфіки меритократії, визнання її конституційною цінністю, однією із засад реформування публічної влади.
 Наукова новизна полягає у виокремленні основних концептуальних підходів до розуміння природи меритократії, визначення її сутнісних характеристик, наукового обґрунтування доцільності впровадження у практику державотворення. Це одна з поширених елітарних концепцій у західній і східній політико-правових традиціях, що ґрунтується на індивідуальних заслугах, здібностях і чеснотах, високих інтелектуальних якостях і кваліфікаціях як ключових засадах доступу і здійснення політичної влади. На додаток до традиційних демократичних засад, сучасні форми і методи правління потребують нових знань, умінь і навиків, якісної освіти і досвіду, здібностей, що відповідають потребам науково-технічного, інноваційного розвитку. Важливим є забезпечення гармонійного поєднання і балансу принципів меритократії, доброчесності, професіоналізму, патріотизму і т.д. у складних сучасних кризових умовах державотворення і правотворення, оновлення кадрового потенціалу владних та інших структур.
 Висновки. З огляду на реалії української дійсності, пов’язані зі збройним конфліктом, а також оптимізацією організації та діяльності системи публічної влади на різних рівнях, активізацією євроінтеграційного процесу, іншими чинниками, такий феномен як меритократія потребує подальшого всестороннього вивчення представниками різних галузей сучасної науки. Безумовно, закріплені у Конституції України та багатьох інших законах основні правові цінності, вершину яких становлять конституційні цінності, віддзеркалюють кращі національні і світові правові традиції, універсальні і регіональні стандарти, чесноти та ідейні настанови тощо. Проте фактична діяльність багатьох владних органів, окремих їх представників демонструє необхідність удосконалення конкурсних процедур, впровадження кращих світових практик і засад реформування публічної влади. Видається, що впровадження, поряд з іншими усталеними і результативними, таких засад, як меритократія сприятиме не лише модернізації реформи системи публічної влади в Україні, а й сприятиме підвищенню політичної і правової свідомості, культури, включаючи електоральну, професіоналізму службовців і добробуту людини, територіальних громад та інших спільнот, національній єдності, постконфліктному миробудівництву.