Формування основних напрямів стійкості держави до кіберзагроз

Abstract

Враховуючи розширення ролі інформаційно-комунікаційних технологій у суспільних відносинах, виробництві та діяльності органів публічної влади, питання безпеки посилюють свою актуальність. Належне функціонування важливих елементів життєдіяльності, критичної інфраструктури, можливості зберігання інформації з обмеженим доступом передбачає забезпечення стійкості держави до кібернетичних загроз, що вимагає розроблення актуальних заходів кіберберзахисту, особливо в умовах воєнного стану.
 Метою статті є вивчення ключових напрямів стійкості держави до кіберзагроз на основі аналізу існуючих досліджень у зазначеній сфері та визначення основних підходів до забезпечення стійкості держави до кіберзагроз.
 Наукова новизна. Виявлені: відповідність цифрового розвитку України можливостям протистояти кіберзагрозам та особливості забезпечення напрямів кібербезпеки України. Визначено зміст ключових інструментів стійкості держави до кіберзагроз; виокремлено необхідні напрями для досягнення правового, технічного та організаційно-операційного підходів до забезпечення стійкості держави до кіберзагроз.
 Методологія. Методологічна основа дослідження передбачає використання загальнонаукових методів вивчення явищ і процесів (аналіз, синтез, графічного моделювання, типологізації, інтерпретації, абстрагування, узагальнення, а також методів системного та порівняльного аналізу). Зазначений методологічний інструментарій дозволяє дослідити, виокремити та проаналізувати існуючий стан забезпечення стійкості держави до кіберзагроз, які найбільш критично виявляють себе, та встановити ключові напрями забезпечення стійкості держави до кіберзагроз.
 Висновки. Підходами до забезпечення стійкості держави до кіберзагроз можливо розглядати дослідження та моніторинг технологій кібератак; аутсорсинг окремих функцій; використання державно-приватного партнерства; впровадження державних програм посилення кіберстійкості; розширення міжнародного співробітництва; технічне забезпечення та ін. Результати дослідження дозволяють використовувати перспективні напрями при формуванні національної політики кіберзахисту з метою досягнення стійкості держави до кіберзагроз. Подальші дослідження передбачають проведення емпіричних розрахунків показників різних країн світу для з’ясування залежностей у сфері кібербезпеки.