Abstract
Визначено, що провідними психологічними механізмами особистісного розвитку і взаємодії людини з соціумом є адаптація, індивідуалізація та інтеграція, які пов’язані з особистісними якостями і поведінковими реакціями людини. Успішність виконання людиною конкретної діяльності пов’язана з її індивідуальністю, ступенем самостійності та самовизначенням. Вони закладають основу творчої активності особистості, яка відображається через її прояви. Підтримка творчих проявів має ґрунтуватися на основних засадах педагогіки індивідуальності та педагогіки творчості, коли людина пізнає свою самість, власний світ, розвивається в усіх сферах. Доведено роль педагога у створенні комфортного середовища, у якому кожен здобувач зможе зрозуміти свої особистісні слабкі та сильні сторони, зорієнтуватись у способах і методах організації власного духовного, творчого і професійного розвитку при наданій підтримці. Для здійснення педагогічної підтримки здобувачів вчитель/викладач має розуміти взаємозв’язок між інтелектом і креативністю та їхню залежність від контексту ситуації. Розглянуто зміст сталих індивідуальних властивостей особистості, рівні творчої активності, розвиток змінних властивостей. Визнано найкращими шляхами розвитку здібностей до рівня обдарованості та таланту: індивідуалізацію навчання, створення позитивного емоційного поля, підвищення пізнавального інтересу до навчання і його творчої складової, роботу над удосконаленням саморегуляції, створення умов для відчуття незалежності та свободи, розуміння власного джерела активності. Саме цей комплекс шляхів створює передумови для виникнення інноваційного мислення у вимірі особистості, розширення і поглиблення свідомості. Запропоновано рекомендації щодо розвитку творчості здобувачів закладів професійної освіти.
Published Version (Free)
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have