Abstract

В статті висвітлена проблема потерпілих від сексуального насильства, яка привертає пильну увагу криміналістів, судових медиків, психологів та представників ряду інших областей соціальних знань. У зв’язку з цим переконливим виглядає теза Сахарова про те, що визначальну роль в етіології злочинної поведінки відіграє не соціальне середовище, а особистість, її індивідуальні психофізичні якості та особливості. Це може бути застосована не лише до злочинця, але й до «винної» в морально-етичному аспекті особистості, до поведінки жертви насильства. Однак і в кримінології зґвалтування не піддається серйозним комплексним дослідженням із залученням соціології і психології. Основна увага, переважно, направлено на вивчення ситуації насильства, особистості гвалтівника, причин, що спонукали його скоїти злочин. Всі дослідження жертв сексуального насильства (ЖСН) зводяться до віктимології, тобто до питання про те, як поведінка і психологічні характеристики жертви вплинули на розвиток і результат кримінальної ситуації. Таким чином, в дослідженнях кримінології переважає погляд на ЖСН, як на другорядного учасника подій, як на об’єкт. Різкий підйом чисельності зґвалтувань, що відзначається в останні роки як в нашій країні, так і в ряді зарубіжних країн, збігся за часом з глибокими соціально-економічними змінами, зростанням агресивних тенденцій в суспільстві, зміною культурних норм, в тому числі і в сфері сексуальних відносин. Це змушує більш детально дослідити зазначену проблему.

Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call