Abstract
Метою роботи є висвітлення актуального для сучасного постмодернового і постпостмодерного культурного процесу феномена уславлення як складника вираження національної ідеї в концепції музично-сценічної дії опери Б. Сметани «Лібуше». Методологія статті грунтується на міждисциплінарному інтегруванні об’єктивних (історико-генетичний, культурно-типологічний, компаративний) та особистісно-пріоритетних (наукова реконструкція, теоретичне моделювання) методів дослідження. У загальнотеоретичному плані осмислення порушеної проблеми автор використовує основні положення концепцій П. Флоренського, О. Лосєва, Е. Дюркгейма, Б. Асаф’єва. Відповідно, принципи розгляду композиції опери Б. Сметани «Лібуше» визначають аналітичний, історико-описовий, компаративно-стильовий, міждисциплінарно-порівняльний методи. Наукова новизна. Уперше в українських культурознавчих і мистецтвознавчих дослідженнях увага зосереджена на культурному феномені уславлення як складнику вираження національної ідеї в композиції музично-сценічної дії опери Б. Сметани «Лібуше». Висновки. Осмислення духовно-смислової та драматургічної специфіки опери Б. Сметани «Лібуше» дало підстави з’ясувати концепцію quasi-літургійного наповнення цього твору, поетика якого засвідчує творчо-ідеологічні паралелі і до сценічного дійства «Руслана і Людмили» М. Глінки як «слов’янської літургії» (за Б. Асаф’євим), і до вагнерівського музично-театрального спадку та його міфопоетичних настанов, і до пасіону Й. С. Баха-пієтиста, який визнавав контактність лютеранства з візантійською літургійною практикою.
Highlights
Актуальність теми визначається всеслов’янською значущістю спадщини Б
The purpose of the article is to highlight the phenomenon of glorification as a component
attention is focused on the cultural phenomenon of worship
Summary
Друскіна (Друскин, 1980), проте майже всі ці роботи були опубліковані ще в середині ХХ ст., репрезентуючи творчість Б. Що, актуалізований досвідом модерну-авангарду минулого століття і постмодерну останніх десятиріч духовно-символічний та славільний компонент оперної поетики класика чеської музики (в тому числі і в «Лібуше») досі не висвітлювався у вітчизняній музикознавчій літературі, хоча саме цей сегмент спадщини Б. Сметани може бути використаний у викладанні сучасної теорії музично-сценічної драматургії і практичних утілень у постановках відповідних вистав. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українських культурознавчих і мистецтвознавчих дослідженнях увага зосереджена на культурному феномені уславлення як складнику вираження національної ідеї в композиційній парадигмі музично-сценічної дії опери Б.
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
