Творча спадщина Григорія Сковороди у вимірі українського музичного мистецтва

Abstract

Мета статті – дослідити творчу спадщину Григорія Савича Сковороди (1722–1794) у вимірі національної музичної культури з позиції сучасної парадигми дослідницького дискурсу. Результати дослідження. Виявлено, що Григорій Сковорода посідає особливе місце в пантеоні визначних постатей української національної історії як неперевершений філософ, мислитель, поет, музикант, співак, педагог, богослов, просвітник доби Бароко. З’ясовано, що в кожній із перелічених царин митець зумів залишити помітний слід та важливі досягнення. Проаналізовано діяльність філософа в ділянці музичного мистецтва як автора значної кількості оригінальних композицій світської та сакральної тематики. Систематизовано останні, які поділяються на пісні, канти, псальми, духовні концерти, канони, стихири та ін. Наукова новизна полягає в окресленні місця творчого доробку Григорія Сковороди в просторі сучасної національної музичної культури з перспективою «перезавантаження» музичної сковородинознавчої думки, з позиції історичного дискурсу, опираючись на досягнення наукової думки сьогодення. Висновки. Концептом життєтворчості Г. Сковороди стали філософсько-релігійні переконання та поетичні здобутки. Його творчий спадок, як найяскравіше втілення постулатів українського музичного бароко, відзначається багатогранністю та вагомою роллю в контексті національної музичної культури. Мандрівний філософ розширив коло тем пісенної творчості, суттєво наблизив її до українського фольклору, дав поштовх для розвитку світських жанрів (пісні-романсу, сатиричної пісні, ліричної елегії та ін.) та сакральних (хоровий концерт та ін.). Констатується вагоме місце церковних піснеспівів у поетично-музичному доробку митця. Діяльність Г. Сковороди була надзвичайно важливою для подальшого розвитку українського музичного мистецтва, його жанрово стильових, художньо-образних, семантично-інтонаційних та інших вимірів. У його континуальному розвитку творча спадщина митця виходить за межі часових барокових координат і постає як потужний культуротворчий і націєтворчий феномен.