Універсальний символ хреста: геометричний мотив і релігійний символ. Вивчення порівняльної естетики

Abstract

Мета статті. Це порівняльне дослідження має намір підтвердити істинність того, що форма й символ хреста є супутниками людини з часів виникнення людської цивілізації. По-перше, на розгляд буде представлено найбільш раннє вираження ідеї хреста як розумового концепту людини. Про це свідчать знахідки спеціалістів з культурної антропології всього світу, в яких наголошується на доісторичному знаку тетрагамадіону, або фільфоту, свастики. По-друге, дослідження тяжіє до розвитку символіки християнського хреста, який спочатку не мав фігури розп’ятого Божого Сина, проте яскраво демонстрував своє безпосереднє походження від місця грудей священика в єврейському храмі, що називалося урім і туммім, світло й досконалість на івриті. Розглядаючи форму християнського хреста, необхідно зважати на дві відмінні семантики та ментальні концепти його найпоширеніших зображень, а саме на грецькі й римські варіанти форм, що демонструють різні концептуальні та естетичні вираження того ж самого предмета. Результати дослідження. Предмет дослідження розглянуто з міждисциплінарної точки зору, що охоплює перспективні хореологічні дослідження з семіотики, логіки, історії мистецтва та культурології. Проте, враховуючи повсюдне асоціювання хреста з викупною жертвою Ісуса, певні висновки зроблено завдяки опису двох надзвичайних мистецьких творів, а саме: Каталонський рух XII століття під назвою Majestat Batilo (Іспанія); Рух XIIІ століття з Камень-Поморського (Польща). Наукова новизна. Нове дослідження символіки хреста, проведене в аспекті порівняльного підходу, дозволяє глибше зрозуміти появу цього давнього знака в культурі, долучаючи знання з точних наук, зокрема мінералогії або ж астрофізики. Подальші передумови дослідження припускають, що динаміка хреста може бути конститутивним принципом формування матерії. Висновки. Дослідження має на меті заохотити до подальшого вивчення сакрального значення цього первісного знака, що виходить далеко за межі будь-якої конкретної конфесії.