Abstract
Ведення мисливського господарства є невід'ємною складовою частиною суспільного використання природних ресурсів. Це особлива галузь, що розвивалася одночасно із розвитком людини. Її вклад у сучасний стан людства важко переоцінити. Хоча самі тлумачення понять "мисливства", "полювання", "добування" давно змінили свою первозданну сутність та значення й у розвиненій цивілізованій системі еколого-економічних відносин переросли у поняття "ведення мисливського господарства". Це комплексний, складний, науковий підхід до охорони, відтворення та невиснажливого, раціонального користування ресурсами мисливських угідь і тварин. Ведення мисливського господарства мають провадити люди, що дійсно люблять природу і є спеціалістами своєї справи. При цьому особливу роль відводять державному регулюванню через відповідні важелі стимулювання раціонального ведення мисливського господарства. Одним з таких важелів має стати дієвий механізм справляння плати за спеціальне використання ресурсів мисливських угідь. У роботі досліджено підходи до визначення плати за спеціальне використання мисливських угідь та самого механізму справляння плати. Відзначено основні умови дієвості запропонованої методики та її недоліки. Запропоновано більш універсальну методику, яка є простішою для розрахунків та менш часозатратною.
Highlights
Ведення мисливського господарства є невід'ємною складовою частиною суспільного використання природних ресурсів
Що розвивалася одночасно із розвитком людини
Відзначено основні умови дієвості запропонованої методики та її недоліки
Summary
Ведення мисливського господарства є невід'ємною складовою частиною суспільного використання природних ресурсів. Поганий стан нормативноправового забезпечення мисливського господарства України призвів до того, що плата за спеціальне використання мисливських угідь і ресурсів мисливської фауни, які є невід'ємними компонентами лісових ресурсів, до цього часу не справляється. Ми також досліджували це питання і запропонували методику розрахунку (Muraviov, 2001) нормативів плати за спеціальне використання ресурсів лісових мисливських угідь, що пройшла апробацію і могла стати основою для розрахунку таких платежів не лише в лісових угіддях, але й інших. ● система управління мисливським господарством України потребує змін; ● зміни повинні бути позитивними у напрямку гнучкої системи державного фінансування мисливської галузі, організації проведення необхідних біотехнічних заходів, створення сучасних умов функціювання лісової охорони та єгерської служби, доведення ресурсів мисливських тварин до оптимальної чисельності, залучення громадськості до контрольних та моніторингових дій у процесі ведення мисливського господарства тощо; ● окрім державної підтримки, надавати можливість мисливським господарствам самостійно розпоряджатися коштами, отриманими від реалізації ліцензій (відстрільних карточок), плати за користування мисливськими угіддями. ● при наданні у користування мисливських угідь більш прискіпливо аналізувати майбутніх користувачів на предмет їх місії господарювання, досвіду, стажу, інноваційних рішень, господарської та фінансової бази тощо; ● систематично здійснювати виховну та просвітницьку роботу серед населення, особливо з молоддю (перегляд фільмів, лекції, екскурсії, конкурси, зустрічі з екологами тощо) щодо усвідомлення того, що природа, яка нас оточує, є нашим джерелом життя, за яким потрібно доглядати, свідомо використовувати та примножувати для багатьох прийдешніх поколінь
Sign-in/Register to view highlights & summary Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callDisclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
