У статті розглядаються проблемні питання реалізації прав сучасної української молоді в інформаційному просторі України, з’ясовано, що актуальність завдань зростає, починаючи з XVII століття, агресивною політикою інформаційних інтервенцій сусідньої держави. Виявлено, що з 1991 року Росія намагалася втягнути Україну в поле власних інтеграційних інтересів, а український інформаційний простір наповнюється «українськими версіями» популярних російських газет і журналів, сторінки яких містять проросійські матеріали. Описана хронологія ядерного нищення українського інформаційного простору протягом XVII-XX століть, що не дало можливості українській молоді з XVII століття та майже за тридцять років незалежності ХХІ століття, отримати права на власний український інформаційний простір. Встановлено, що в українському інформаційному просторі майже всі ЗМІ представляють або окремі фінансово-політичні групи або належать іноземним власникам, які явно або через треті країни діють в пропагандистській парадигмі РФ. З’ясовано, що сучасний інформаційний простір незалежної України донині залишається незахищеним та вразливим до проникнення російської ідеологічної риторики. Політичний істеблішмент легко та відкрито використовує вказану риторику у власних, зовсім не державницьких цілях. Досліджено фундаментальні засади, складові елементи та етапи формування українського інформаційного простору в контексті реалізації прав молоді. Загалом диференціація актуальних проблем в українському інформаційному просторі відбувається навколо таких парадигм: політико-ідеологічної, економічної та гуманітарної. З 2019 року український інформаційний простір окреслює концептуальні засади реалізації політики Росії щодо України, втіленої в концепції «Русский мир», «Третій Рим». Встановлено, що в українському інформаційному просторі широко представлено реалізацію проросійських олігархічних інтересів, інтересів бізнес-корпорацій, що зумовлює посилення російського впливу, формування позитивного іміджу Росії за рахунок реалізації прав української молоді.