Для подолання явищ структурної незбалансованості й непорівнянних диспропорцій між нагромадженням і споживанням, між доходами і витратами на макро- і мікрорівнях та ін. підойми державного управління варто орієнтувати на якнайшвидше відновлення параметрів економіки до передкризового рівня. У період посилення стійкості та відновлення світового господарства після кризи COVID-19 надзвичайно актуальною буде координація на наднаціональному рівні зусиль щодо управління, організації та підприємництва, спрямованих на протидію загрозам дестабілізації. Для цього нами ідентифіковано визнані чинники дестабілізації світового господарства, обґрунтовано пріоритетні напрями протидії загрозам рівновазі в сучасному просторі ділової активності, що набувають критичного значення для відновлення економіки України. Для цього використано такі методи: просторово-часового ситуаційного аналізу та синтезу; порівняння динаміки статистичних макроекономічних показників; абстрактно-логічного, системного підходу при здійсненні теоретичних узагальнень, обґрунтуванні детермінант і формулюванні висновків дослідження.Для реалізації завдань стійкого розширеного відтворення національного репродуктивного виробничого потенціалу протидія чинникам порушення ринкової рівноваги має відбуватися здебільшого в превентивному режимі щодо явищ стагнації, депресії тощо. Необхідно дотримуватися правил комплаєнсу принципів сталого розвитку відповідно до ухвалених світовою спільнотою соціальних і гуманітарних цілей людства та шляхів їх досягнення.При розробленні тих чи інших рівнів міцності й ступеня адаптивності карантинних обмежень в Україні необхідно орієнтуватися на найкращий світовий досвід. Пріоритетами національної економіки на довгострокову перспективу є: гарантування безпеки країни; стимулювання розвитку інновацій та зовнішнього товарообміну, що потребує збільшення податкових надходжень до бюджету; залучення інвестицій; створення нових робочих місць і максимальна підтримка всіх форм підприємництва.
Read full abstract