Мета: вивчити вплив біотину на життєдіяльність молочнокислих бактерій. Методи: об’єктом дослідження були молочнокислі бактерії Lactobacillus plantarum, які виділили з пробіотика «Флактонія». Для культивування бактерій використовували селективні поживні середовища: МРС та капустяне. Для стимуляції росту бактерій Lactobacillus plantarum в середовища додавали 5 мг/л біотину. Контролем були вище названі середовища без стимулятору росту. Дослідження включали вивчення динаміки накопичення бактерій Lactobacillus plantarum. Для цього протягом 60 годин проводили відбір проб: кожні 6 годин визначали біомасу, активну кислотність та кінетичні параметри росту культур: швидкість експоненціонального росту (μ, год–1), константа швидкості ділення (V, год–1), час генерації (g, год). Виділення молочнокислих мікроорганізмів проводили методом багатосерійних розведень. Посіви інкубували протягом 2-3 діб при температурі 37 0С. Кількість колоній підраховували по трьом останнім розведенням, в яких спостерігали ріст молочнокислих бактерій. рН визначали потенціометрично за допомогою мембранного рН-метра. Бактеріальну біомасу визначали нефелометричним методом. Оптичну густину суспензії вимірювали при 590 нм. Біомасу виражали в мг сухих клітин на мл середовища. Для розрахунку використовували калібрувальну криву залежності оптичної густини культуральної рідини від біомаси. Результати: у статті досліджено вплив стимулятора росту біотину (вітамін Н) на життєдіяльність, накопичення біомаси та параметри культивування молочнокислих бактерій Lactobacillus plantarum. Результати досліджень свідчать про те, що при внесенні біотину в капустяне середовище та середовище МРС збільшується константа швидкості ділення клітини та зменшується час генерації. В даних середовищах зі стимулятором росту кількість біомаси збільшилась в капустяному на 76% і в МРС на 50% порівняно з контролем. Кількість колонієутворюючих організмів (КУО) на капустяному середовищі, була на 42%, а на середовищі МРС на 28% вища ніж в контролі (без біотину).
Read full abstract