Мета. Оцінити ефективність хірургічного лікування пацієнтів з первинним гіперальдостеронізмом (ПГА).
 Матеріали і методи. За період з 2014 по лютий 2018 р. в клініці госпітальної хірургії Запорізького державного медичного університету у 46 пацієнтів діагностували ПГА, оперативне лікування проведено 23 пацієнтам, серед них 15 (65%) жінок і 8 (35%) чоловіків. Середній вік пацієнтів становив (52,3 ± 9,5) року. За даними комп’ютерної (КТ) та магнітно-резонансної ( МРТ) томографії правобічна локалізація аденом надниркових залоз встановлена у 10 (43,5%) пацієнтів, лівобічна - у 7 (30,4%), двобічна - у 6 (26,1%). Розмір об’ємних утворень надниркових залоз становив (18,3 ± 6,7) мм. Діагностику проводили згідно з Клінічними практичними рекомендаціями з діагностики та лікування первинного гіперальдостеронізму (Clinical Practical Guideline - The Management of Primary Aldosteronism; 2008, 2016). Оперативне лікування проводили з використанням ендоскопічних методів. Лапароскопічну адреналектомію виконали 19 (82,6%) пацієнтам, лапароскопічну резекцію надниркової залози - 4 (17,4%). Результати оперативного лікування оцінювали згідно зі стандартними та клініко-біохімічними критеріями PASO (Primary Aldosteronism Surgical Outcomes).
 Результати. Тривалість операцій становила в середньому 150 (120 - 200) хв, строки лікування пацієнтів у стаціонарі - (9 ± 2,1) доби. До конверсій не вдавалися, післяопераційних ускладнень не було. Ніхто з пацієнтів не помер. Порівняльний аналіз результатів оперативного лікування показав статистично достовірне зниження показників систолічного артеріального тиску (САТ), діастолічного артеріального тиску (ДАТ), концентрації альдостерону та підвищення рівня калію (p < 0,05). Кореляційний аналіз не виявив статистично достовірного зв’язку між концентрацією альдостерону та масою міокарда лівого шлуночка (ММЛШ), товщиною міжшлуночкової перегородки (ТМШП), товщиною задньої стінки лівого шлуночка (ТЗСЛШ) у пацієнтів до та після оперативного лікування. Клінічні результати хірургічного лікування пацієнтів з ПГА, оцінені за критеріями PASO та стандартними критеріями, практично схожі: повне одужання констатовано у 39,2 та 43,5% пацієнтів, часткове - у 60,8 та 56,5% пацієнтів відповідно; біохімічні результати, оцінені аналогічно, суттєво різнилися: повне одужання - 91,3 та 43,5%, часткове - 8,7 та 56,5% відповідно.
 Висновки. В хірургічному лікуванні пацієнтів з аденомами надниркових залоз, що супроводжуються ПГА, слід надавати перевагу лапароскопічним методам (адреналектомія, резекція). Ефективність мініінвазивних методів хірургічного лікування ПГА статистично достовірна. Клініко-біохімічні критерії PASO в оцінці результатів хірургічного лікування пацієнтів з ПГА мають перевагу перед стандартними, оскільки є комплексними. Після хірургічного лікування пацієнтів з ПГА повне біохімічне одужання настає у 91,3% пацієнтів, повне клінічне - у 39,2%, часткове біохімічне - у 8,7%, часткове клінічне - у 60,8% пацієнтів.