Future Teachers Of Preschool Education Research Articles

Reverse mentoring in vocational training of future teachers

The article describes the experience of the reverse mentoring system in the student environment of the university. Tasks, directions, stages of implementation, methods are considered, indicators of performance of implementation of reverse student mentoring among future teachers of pre-school education at the department of the university are presented.

PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR PROVIDING A MODEL OF FORMING READINESS FOR FUTURE PEDAGOGUES TO USE INTERACTIVE PEDAGOGICAL TECHNOLOGIES

The article substantiates the theoretical basis for the readiness of future teachers of pre-school establishments to apply interactive pedagogical technologies in their professional activities.Creation of innovative pedagogy, introduction of interactive forms of work and innovative technologies, which promote activization of educational activity of a modern preschooler. This requires pre-school educators to reorient themselves quickly in their professional activities, use the latest educational, interactive and innovative pedagogical technologies that motivate educators to be creative and be innovators in pre-school education.The future teacher of preschool education should not only possess the theoretical foundations of his professional activity, but also perform his functions qualitatively, to show non-standard, creative thinking, flexible imagination, the ability to perceive, develop and implement innovative and interactive technologies during educational activities with preschoolers, own cooperative skills in work in a team of like-minded people and colleagues, use a variety of technical equipment, use the latest technological tools for organizing his professional activity.Provision of educational services to future preschool teachers is accompanied by a multifaceted component of this educational process. Due to the fact that the effectiveness of obtaining a vocational education by future teachers of preschool education is mostly personal (increase of social status, development of cognitive competences, ability to self-realization, retraining and professional growth, relevant material status, etc.) useful for the development of society in general.Functioning and production of the system of professional pedagogical education to form the readiness of future teachers to use interactive pedagogical technologies is connected with the introduction and involvement of financial, material, informational, innovative, technical, methodological and human resources at the state, regional and local level. Therefore, there is an urgent need to research and substantiate our pedagogical conditions, which contribute to the implementation of the process of implementation of the model of future teachers “pre-school teachers” readiness to use interactive pedagogical technologies in their professional activity.The process of preparing students for the use of interactive pedagogical technologies in pre-school institutions should form a positive attitude towards innovative activity; to acquaint future teachers of pre-school educational institutions with innovative and interactive pedagogical technologies in preparing students for practical appapplication of interactive pedagogical technologies during the educational process with preschoolers.

THE ESSENCE AND STRUCTURE OF INTERACTIVE PEDAGOGICAL TECHNOLOGIES

The article deals with the theoretical aspects of the essence, structure of interactive pedagogical technologies and the basics of future teachers’ of preschool educational institutions formation readiness to use interactive pedagogical technologies in their professional activity. It appeared that there is no single educational structure for interactive pedagogical technologies. The author states that the use of interactive pedagogical technologies in the educational process of pre-school educational institutions is provided with the direct implementation in the educational pedagogical activity with children of preschool age of the structure of interactive pedagogical technologies offered to us, which acquires such properties and states that provide the possibility of an efficient education management. Provision of educational services for future preschool teachers is accompanied by a multifaceted component of this educational process. This is due to the fact that the effectiveness of obtaining a vocational education by future teachers of preschool education is mostly personal (increase of social status, development of cognitive competences, ability to self-realization, retraining and professional growth, relevant material status, etc.), which is useful for the development of society, in general. From future preschool educators’ point of view, the idea is gradually emerging that the use of interactive pedagogical technologies in professional activity creates the necessary relationships and conditions for the formation of educational and life competencies of preschool children, and the development and upbringing of personality with an appropriate value system. In this regard, it seems quite important to define the very concept of interactive pedagogical technologies, structures and essence of this group of methods, and their differences from others. The process of preparing students to the use of interactive pedagogical technologies in pre-school institutions should form a positive attitude towards innovative activity; to acquaint future teachers of pre-school educational institutions with innovative and interactive pedagogical technologies in preparing students for practical application of these technologies during the educational process with preschoolers.

РИТОРИЧНІ ВМІННЯ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВІОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ

Матеріали статті відбивають одну з актуальних проблем підготовки майбутніх педагогів дошкільної освіти – розвиток комунікативно-мовленнєвої культури. У публікації репрезентовано аналіз категорії «комунікативно-мовленнєва культура» як лінгвістичного та соціопедагогічного феномену, розкрито концептуальні основи і технологія її розвитку в студентів під час навчання. У статті розкривається зміст формування комунікативно-мовленнєвої культури; окреслюється взаємозв’язок розвитку мовленнєвої та риторичної компетенції майбутнього педагога; висвітлюється організація викладання навчальної дисципліни «Культура мовлення та виразне читання» щодо спрямування студентів до засвоєння комунікативно-мовленнєвих умінь та навичок у межах предметно-спеціальної підготовки бакалаврів. Поряд із теоретичним матеріалом у статті подаються практичні поради, які допоможуть внести відповідні корективи в поведінку комунікантів. Відзначається, що в сучасних умовах спостерігається протиріччя: вимоги до сучасного учителя, вихователя, до його комунікативних якостей зростають, а реальний рівень випускників педагогічних професій залишається недостатнім. Значна увага приділяється аналізові шляхів розвитку комунікативно-мовленнєвої культури студентів вищих навчальних закладів. Важливим кроком вирішення цієї проблеми, на думку автора, є формування риторичних умінь у майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти.

ОСОБИСТІСНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА: ЗМІСТ, СТРУКТУРА, УМОВИ ФОРМУВАННЯ

У матеріалах висвітлено концептуальний та технологічний підходи до проблеми формування особистісної компетентності майбутніх педагогів дошкільної освіти. Їх актуальність обумовлюється браком теоретичних та експериментальних досліджень означеного напряму, трансформацією морально-духовних цінностей сучасної молоді, затребуваністю закладами вищої освіти інформації щодо шляхів ефективного формування у майбутніх педагогічних кадрів особистісної компетентності як складного і вкрай важливого феномену. Під «особистісною компетентністю» розуміється інтегральна характеристика майбутнього фахівця, яка засвідчується його здатністю свідомо мотивувати, організовувати, регулювати, контролювати та адекватно оцінювати результативність своєї життєдіяльності й вкладених в неї особистісних зусиль, творчо й соціально прийнятно самовиражатися, уміло розв»язувати проблеми, реалізовувати свої потенційні можливості, орієнтуватися на духовні цінності, набувати індивідуального досвіду, домагатися життєвого успіху.. Критеріями оцінки типу сформованості особистісної компетентності слугували: міра реалізації майбутнім педагогом дошкільної освіти свого інтелектуального, емоційно-ціннісного, соціально-морального, вольового та рефлексивного потенціалів; прояви творчої активності, висока продуктивність навчальної та педагогічної діяльності, задоволеність життям. Схарактеризовано чотири типи особистісної компетентності: продуктивно-креативний, продуктивно-реконструктивний, продуктивно-відтворювальний та деструктивний. Умовами ефективного формування соціальної компетентності у закладі вищої освіти виступають: розвиток рефлексивних рис особистості, адекватного Я-образу; формування цілісної реалістичної картини світу, наукового світогляду та смислу життя; вправляння в умінні довіряти особистісному досвіду; виховання системи духовних цінностей; забезпечення балансу соціальних та індивідуальних потреб, професійних та особистих інтересів; прищеплення корисних звичок.

Емоційна компетентність майбутнього фахівця дошкільної освіти: суть та умови формування

The article substantiates the essence of emotional competence as an integral characteristic of the personality of a future specialist in preschool education, which is attested by his ability to perceive, differentiate and respond adequately to emotional information; control and regulate emotions (own and other people), block negative; to regulate relations with others, to show empathy to them, ability to put oneself in their place; to understand the motives of their behavior, to use pedagogical reflexion. They acted as criteria for assessing the type of emotional competence of future teachers of pre-school education. Stability, intensity, modality, orientation of emotions and balance of the above manifestations were taken into account. There are four types of emotional competence of the subjects - balanced, individualistic oriented, socially oriented and non-manifested. It has been established that only a quarter of experimental group students are of balanced design type; the remaining three-quarters of the subjects are characterized by an imbalance of dominant signs of emotional competence or the inability to identify outside their internal experiences and indifferent attitudes to processes, events, and situations. This actualized the necessity of organizing a system of educational and educational work aimed at improving self-knowledge, self-regulation and emotional behavior of future specialists in pre-school education. The effectiveness of pedagogical conditions for optimization of educational process, improvement of indicators of cognitive, emotional-value and behavioral components of the investigated phenomenon is developed and determined, which include: promotion of students' awareness of themselves as objects of personal and professional growth; development of the ability to analyze their own positive and negative experiences; Exercise in the ability to independently come out of crisis situations, overcome obstacles to the goal, maintain an emotional balance, maintain a positive state of health; the formation of skills for effective prognosis, regulatory flexibility, manifestation of emotional susceptibility and responsiveness.

Definitions of the Notions of “Communicative Culture of Future Teachers of Preschool Education under the Conditions Master’s Degree Programs

Definitions of the Notions of “Communicative Culture of Future Teachers of Preschool Education under the Conditions Master’s Degree Programs

Використання діяльнісного підходу в підготовці фахівців дошкільної освіти

The article deals with the problem of the activity approach in training of preschooleducation specialists, who are ready to work in competitive conditions in the labormarket. The concepts of "professional competence", "activity approach", "personality-activity approach" are characterized, professional competences of the teacher of pre-school educational institutions, defined by the State standards of higher education, aredetermined.Characteristics reflecting the professional competence of a modern specialist inpreschool education, personal qualities of the future teacher, his readiness to work withchildren through the introduction of innovative technologies are highlighted.The analysis of a number of works of national scientists is presented, in which variousaspects of preparation of future specialists of pre-school education are revealed. The basic components of the professional competence of the educator are highlighted. Themain idea of the activity approach in student training, the technology of modelingteaching, the possibility of using symbolic visibility, presented in the form of schemes,tables, models, matrices, charts and graphs, in the process of submission and furtherprocessing of specific information are revealed.In order to develop students' critical thinking, the methodology of using Case StudyTechnology is successfully analyzed. This Technology effectively integrates educational,analytical and educational activities, which are definitely active and effective inimplementing the modern tasks of the education system. The essence of the method,which consists in using specific cases for the joint analysis, discussion or elaboration ofdecisions by students from a certain section of the discipline, and stages of conductingclasses using the case-method are singled out.The general conclusions about application of the activity approach to formation ofprofessional competence of future teachers of preschool education are formulated.

Propuesta didáctica de espacios ambientales en las aulas de Educación Infantil

El objetivo de este artículo es el diseño de un programa de actuación de educación ambiental en la etapa de educación infantil, en concreto para alumnos/as de 5-6 años. Para ello se ha realizado un estudio cualitativo sobre la percepción que poseen los futuros docentes de educación infantil respecto a la educación ambiental en edades tempranas y sobre la conveniencia y la necesidad de iniciar y crear programas de educación ambiental con niños/as cuando se incorporan a sus centros educativos. A partir de las ideas dadas por los futuros profesionales de la enseñanza de la primera etapa escolar a la que llega nuestro alumnado, se ha planteado y diseñado un programa de educación ambiental participativo, activo y cuya base principal ha sido el empleo de una metodología basada en los espacios ambientales de trabajo. El programa se ha elaborado de manera que las aulas de educación infantil se han transformado en varios espacios de educación ambiental, en el que se ha trabajado un tema relacionado con la educación ambiental (reciclaje, el agua, la biodiversidad, la contaminación, etc.) en cada uno de ellos, determinándose en cada caso si la actividad propia de cada espacio podía afectar a nuestro planeta y en qué grado de intensidad. De forma gráfica, cada espacio se representa con una figura circular por encima de la Tierra y se analiza si perjudica o no a las características del planeta y al desarrollo sostenible. La interacción de cada espacio con el planeta se representa mediante un círculo concéntrico de colores que rodea a nuestro planeta y en el que se indica el nivel en que puede verse afectado el planeta por la actividad a que se dedica cada espacio

Acercar la ciencia a la etapa de infantil: experiencias educativas en torno a talleres desde el Grado de Maestro en Educación Infantil

En el presente artículo se desarrolla y analiza una experiencia educativa en torno a una serie de talleres de ciencias realizados por los estudiantes del Grado de Maestro/a en Educación Infantil, con el objetivo de acercar y despertar el interés hacia la ciencia a niños y niñas de 3, 4 y 5 años de un centro escolar. Los talleres se conciben como el producto final de un proceso de formación dirigido a futuros maestros/as de infantil con el principal objetivo de contribuir a su alfabetización científica-tecnológica todo ello en el marco de un proyecto de innovación y mejora docente puesto en marcha en el actual curso académico 2015-2016. Los estudiantes diseñaron, desarrollaron y evaluaron un total de 10 talleres en torno a grandes temas como los seres vivos, el cuerpo humano y las propiedades del agua. Dichos talleres resultaron ser muy atractivos para los niños y niñas hacia los que iba dirigida la actuación, se utilizaron una gran variedad de recursos y materiales fabricados por los propios estudiantes y los contenidos eran apropiados para la etapa de infantil. Los talleres contribuyeron en gran medida a desarrollar contenidos procedimentales propios de la ciencia, la manipulación, observación o establecer relaciones simple causa-efecto, y sobre todo potenciar la curiosidad y el deseo innato de descubrir e indagar de los niños en estas etapas. Finalmente, tras el desarrollo de los talleres, los futuros maestros/as, valoran sus actuaciones favoreciendo la reflexión y análisis de su práctica educativa

SUMMARY OF MONITORING SYSTEMS PROFESSIONAL READINESS OF STUDENTS TO COMMUNICATIVELY-SPEECH DEVELOPMENT IN PRESCHOOLERS BILINGUAL

Purpose. The article describes the main provisions of the monitoring system of professional readiness of the future teachers of pre-school education. Methodology. Presented in the paper position monitoring system of professional readiness of students to develop communicative speech bilingual children in the profil «Preschool education» are analized based on the principles: compliance with the general content of the training and disciplinary purposes of vocational training; Unity of its substantive and procedural right; structural integrity of the contents; orientation of its content for the implementation of the system, the personal, the activity, polysubject (Dialogic), cultural approaches. Results. We studid and summarized some of the theoretical and practical aspects, given the scientific substantiation of organizational methods of monitoring of professional readiness of the future teachers to the communicative and language development of preschool children bilingual. Practical implications. Еducational system of higher education.

Scientific and Methodic Basis for Monitoring of Professional Readiness of the Future Teachers to Communicative Language Development of Preschool Children in a Dialogue of Cultures

The urgency of the problem under investigation is due to the need to develop innovative technologies and approaches to the professional development of students and their optimal willingness to solve the goals and objectives of bilingual education of preschool children in a dialogue of cultures and multilingualism. In this case there is a particularly acute problem of scientific and methodic support for monitoring of their readiness for communicative and language development of bilingual preschool children. The article aims at disclosing the content and theoretical basis for monitoring of professional readiness of students to communicative language development of bilingual children in the profile "Pre-school education" in the Chuvash Republic. The major approaches to the study of the problem are systematical, personal, activity, polysubject (dialogic), culturological, ethnopedagogical. Overall the results suggest the viability of the proposed scientific and methodic support for monitoring of professional readiness of students in the profile "Pre-school education." The article’s materials may be useful in identifying the professional readiness of the future teachers of pre-school education to the communicative and language development of preschool children in the educational system of higher education. DOI: 10.5901/mjss.2015.v6n2s3p50

Формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до моделювання рольової діяльності дошкільників: концептуальні підходи

Реформування системи освіти вимагає вдосконалення системи підготовки вихователів закладів дошкільної освіти, побудови освітнього процесу на внутрішній потенціал їхньої особистості з метою його вияву в життєвій і професійній сферах діяльності. Тому, однією з актуальних встановлено проблему формування готовності майбутнього фахівця у галузі дошкільної освіти до моделювання рольової діяльності дітей дошкільного віку та визначено соціально-педагогічні умови, які забезпечують формування досліджуваного новоутворення. Це орієнтація здобуття освіти у закладі вищої освіти на новий зміст вимог до професійної діяльності сучасного вихователя, побудова її моделі професійної діяльності з урахуванням сукупності теоретичних знань і відповідних компетентностей на рівні цілеспрямованості, що дозволяють педагогу здійснювати інноваційний пошук в умовах закладу, реалізації наступності зв’язків освітнього процесу здобувачів вищої освіти з їхньою майбутньою фаховою діяльністю у закладах вищої освіти.