Одним з актуальних напрямів сучасної економічної науки є передбачення наслідків глобальної багатополярності. Їх аналіз у сферах міжнародної політики і міжнародного торговельного права дав підстави для висунення припущення, що глобальна багатополярність створює як нові можливості, так і додаткові загрози для розвитку менших економік, що розвиваються (smaller developing economies). Для перевірки припущення на основі даних, зібраних у сфері економіки, запропоновано ці можливості й загрози проаналізувати як сильні й слабкі торговельні стимули, що формують країни – нові реальні й потенційні полюси глобального зростання при закупівлі в менших економіках, що розвиваються, сировини і продукції підвищеної технологічної складності. Для реалізації цього наукового методу розроблено набір методологічних і методичних підходів для уточнення переліку й рейтингування реальних і потенційних полюсів глобального зростання, оцінювання їх часток у закупівлі продукції підвищеної технологічної складності.Апробація запропонованих наукових підходів на прикладі України виявила, що на міжнародних ринках додатковий попит Китаю і потенційних полюсів глобального зростання з-поміж країн з ринками, що прискорено розвиваються, створює сильні торговельні стимули для пожвавлення економічної активності у вітчизняних експортних галузях з виробництва сировини і продукції її неглибокої переробки, а також слабкі – у галузях з виробництва продукції підвищеної технологічної складності. Тому подальше стрімке інерційне розширення торгівлі України з даними країнами неодмінно посилюватиме ризики уповільнення якісних (структурних) змін у вітчизняній зовнішній торгівлі на користь продукції підвищеної технологічної складності. Отримані емпіричні дані підтверджують припущення західних учених, що глобальна багатополярність створює додаткові загрози для розвитку менших економік, що розвиваються, оскільки стимулює збереження за ними ролі постачальника сировинних ресурсів на світові ринки в майбутньому.