Постановка проблеми. Пошук конструктивних дій процесу становлення й розвитку демократичних засад політичного, економічного, соціального та культурного життя в Україні, визначає першість у забезпеченні владою обґрунтованого та ефективного публічного управління. Особливого значення набувають світоглядні та правові засади, відповідно до яких здійснюється публічно-управлінська діяльність у сфері використання ядерної енергії. Тож важливим нормативно-регулюючим чинником постає вимога щодо переваги аксіологічного підходу у специфіці державного регулювання безпекового використання ядерної енергії, що має співвідноситися з гуманістичними орієнтирами суспільства, забезпечуючи його ціннісну дію. Аналіз останніх публікацій за проблематикою та визначення невирішених раніше частин загальної проблеми. Ціннісні аспекти процесу публічного управління активно досліджуються сучасними вітчизняними вченими, зокрема: ціннісний аспект організаційної культури публічного управління в умовах становлення інформаційного суспільства (Гайдученко, 2016); значущість системи суспільних цінностей у процесі державного регулювання стратегічного розвитку регіону (Лукашов, 2017); ціннісно-культурний аспект щодо особливостей поняття «безпека» у європейському дискурсі (Марутян, 2017); ціннісні орієнтири у контексті забезпечення безпеки і стабільності суспільства в сучасних умовах (Орел, 2017); світоглядні та еколого-правові засади взаємодії людини і природи (Балюк, 2017); аксіологічний підхід щодо сучасних тенденцій розвитку організаційної системи публічного управління (Гук, 2018); роль цінностей у здобутті авторитету керівника як «третій силі» сучасного українського суспільства (Новаченко, Афонін, 2019). Значний внесок у розробку окремих правових аспектів проблеми, що досліджується, зробили вчені-юристи, зокрема щодо: формування та становлення ядерного права в Україні (Балюк, 2000); правового регулювання господарських зв’язків (відносин) атомних електростанцій України (Єршова, 2000); державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки в Україні (Плачкова, 2003); концептуально-правових «реформ» у сфері екології в Україні та сучасні виклики (Балюк, 2016). Проведено аналіз опублікованих наукових досліджень, що пов’язані з державним регулюванням безпекового використання ядерної енергії, а саме: пріоритетних напрямів удосконалення державного управління процесами поводження з радіоактивними відходами у Дніпропетровському регіоні (Кринична, 2013); ролі громадськості щодо розвитку ядерної енергетики в Україні (Барбашов, 2010); сучасного стану та перспектив інноваційного розвитку атомної енергетики України (Копішинська, Широкова, 2019); формування культури безпеки у студентів атомних спеціальностей у закладах вищої освіти України (Барбашов, 2019); урахування проєктних загроз у розбудові державної системи захисту критичної інфраструктури (Бобро, 2017); удосконалення системи радіаційно-гігієнічного моніторингу об’єктів довкілля в зонах спостереження українських атомних електростанцій як основи радіаційної безпеки (Хоменко, Закладна, 2019 ); соціальних аспектів енергетичної політики та енергетичної безпеки України (Земляний, 2013); ефективності застосування спеціальних методів державного управління захистом населення в радіаційно небезпечних ситуаціях (Кринична, Чекмарьова, 2015). Репрезентований аналіз досліджень вітчизняних науковців щодо ціннісних аспектів публічного управління дає підстави стверджувати про їх різноманітність, однак державне регулювання безпекового використання ядерної енергії в контексті аксіологічного підходу розробляється недостатньо. Мета дослідження – аналіз теоретичних засад державного регулювання безпекового використання ядерної енергії з позицій аксіологічного підходу як системи соціальних цінностей гуманістичної спрямованості. Виклад основного матеріалу. У статті розглядається і аналізується аксіологічний контекст системи державного регулювання безпекового використання ядерної енергії. Розкривається актуальність та необхідність застосування аксіологічного підходу до регулюючого процесу безпекового використання ядерної енергії в Україні. Державному регулюванню притаманні функції, які є складовою механізму державної влади та процесом її реалізації. Зокрема, державне регулювання безпекового використання ядерної енергії спрямовано на захист життя людей, їх здоров’я, майна, охорону довкілля, а також на встановлення способів організації чи ведення діяльності, правил ліцензування, місця здійснення діяльності та надання послуг тощо. Акцентовано на тому, що внаслідок економічної та техногенної діяльності суспільства відбувається дисгармонія з природою, що призводить до орієнтації на прибуткову господарську діяльність та порушує природний перебіг суспільного розвитку. Тож для усунення протиріч у відносинах між людською діяльністю і природою особливе місце займають цінності, які мають спрямовувати соціальну поведінку людей. Відповідно до аксіологічного підходу політика державного регулювання у сфері безпекового використання ядерної енергії спрямовується на формування стратегічного курсу держави шляхом правового регулювання, посилення можливостей і забезпечення засобів її ефективного використання, зміцнення безпеки, сприяння захисту людини та навколишнього середовища, входження України у світовий безпековий простір. Висновки і перспективи подальших розвідок. Аксіологічний підхід у державному регулюванні безпеки використання ядерної енергії дав змогу розглянути процеси державного регулювання як раціональну діяльність, спрямовану на розбудову ціннісної парадигми суспільної свідомості. Для отримання результату нами було окреслено тенденції світоглядних засад гуманістичної спрямованості суспільства та визначення аксіологічного (соціально-ціннісного) виміру державного регулювання безпекового використання ядерної енергії в Україні. Перспективами подальшого наукового пошуку щодо аксіологічного підґрунтя державного регулювання безпекового використання ядерної енергії є розроблення демократичних механізмів розвитку системи професійних цінностей в публічному управлінні.