На основі літератури, періодичних видань та архівних документів розглянуто процес впровадження в життя нової форми звертання «товариш» та вказано основну причину запуску правлячою партією цього процесу. Підкреслено, що нова форма звертання мала значний вплив на молодь, якій не вистачало життєвого досвіду. Визначені наслідки впровадження форми звертання «товариш» в українському суспільстві. Впроваджуючи в обіг звертання «товариш», більшовики мали на меті згуртувати суспільство під своїм прапором. Але сама суть такої форми звертання не терпіла фальші і коли таким чином зверталися до всіх людей, то відбувалося перекручування змісту слова «товариш», що не могло не вплинути на його значення у суспільстві. Колись у спілкуванні молодих революціонерів воно було доречним, але в повсякденному житті 1920 – 1930-х років звертання «товариш» було штучним, надуманим та неприродним. Товаришами могли бути лише люди, які пов’язані спільними інтересами, ідеями, метою. Українське суспільство 20 30-х рр. ХХ ст. у цілому таким критеріям не відповідало. Тому дана форма звертання не стала традиційною у спілкуванні, хоча під тиском влади застосовувалося досить широко. Однак, звертання «товариш» допомогло більшовикам згуртувати значну частину молоді, яка в силу певних обставин повірила у можливість створення цілком справедливого суспільства без кривд і недоліків. Це, в свою чергу, посприяло зміцненню владних структур і, зокрема, армії. Інтелектуальна верхівка суспільства розуміла, що звертання «товариш», котре було цілком відповідним у колі однодумців, не підходило для міжособового спілкування у повсякденному житті.