Abstract
Laid down in the present paper is a reanalysis of the principles of the language and culture approach to the study of idioms. While studying phraseology of different languages along these lines the most urgent problem is considered to be a “decoding” of cultural information on the basis of a conceptual analysis. The theoretical framework involves a study and a description of the interaction between language and culture, language and ethnos, language and national mentality and presupposes an insight into of the structure and specific features of concepts as mental entities. Also of benefit to the approach seems its prospective application in cross-language studies. Phraseological units are considered in close connection with cognitive and mental structures of thinking and symbolic stereotypes as well as mythological, ethical, religious and ritual concepts. Certain scholars regard a concept as a basic unit of mentality emphasizing that it is a pure sense, a primary sense, a primary image, a constant, an archetype. Other researchers consider a concept to be a unit of collective consciousness which has a linguistic expression and ethnocultural marking. In linguistics there exists a narrow and broad understanding of this concept. The former characterizes the concept as the most significant cultural and meaningful category of a person’s inner world, while the latter focuses on the layer of axiological connotations in the meaning of the word, i.e. any verbalized sense which is denoted by an ethnic specificity. In most schools of linguistics the single out essential features of the concept overlap: a) unrealism (a concept is a structure of consciousness); b) heterogeneity of concepts (the world, the knowledge of which is structured in this mental formation, is exceedingly diverse); c) ability of being transmitted into different fields (arts, religion, law, language, science); d) specificity that is conditioned by the belonging of a concept-carrier to several social groups; e) heterogeneous structure with the discreteness of several layers, distinctions, aspects, etc. in the structure of a concept. These characteristics of a concept determine its interdisciplinary status. Keywords: conceptual analysis, culture and language studies, decoding of cultural information.
Highlights
Тандем лінгвокультурологічного й концептуального аналізів відкрив перед дослідниками нові можливості та нові обрії при розкритті сутності двох найважливіших антропочинників – мови й культури
Що з погляду лінгвокультурології культурна інформація “кодується” в мові за допомогою концептів, у яких актуалізується ментальність народу, тобто “світоспоглядання в категоріях і формах рідної мови, які поєднують у собі інтелектуальні, духовні й вольові якості національного характеру в типових його виявах” (Maslova, 2001, p. 49)
Movni zasoby vidtvorennya konceptu ZLOChYNEC' u suchasnij amerykans'kij xudozhnij prozi ta hazetnij publicystyci: Avtoref. dys. ... kand. filol. nauk: 10.02.04 (Language means of the representation of the concept Criminal in Modern American fiction & press)
Summary
У статті досліджується питання лінгвоконцептологічного коріння лінгвокультурології. Найктуальнішою проблемою при лінгвокультурологічному вивченні фразеологій різних мов вважається “розкодування” культурної інформації на основі концептуального аналізу. Об’єктом дослідження є концепт, що трактується як найважливіша культурно значуща категорія внутрішнього світу людини та як нашарування ціннісних конотацій на значення слова. У лінгвістиці існує вузьке й широке розуміння концепту, які характеризують його як лінгвоментальне утворення [див. Перше розуміння характеризує концепт як найважливішу культурно значущу категорію внутрішнього світу людини; друге – як нашарування ціннісних конотацій на значення слова, тобто будь-який вербалізований зміст, який хоч якоюсь мірою відзначений етнічною специфікою Перше розуміння кваліфікації концепту як найважливішої культурно значущої категорії внутрішнього світу людини є значною мірою суб’єктивною його характеристикою, яка звужує, внаслідок невизначеності обсягу цієї категорії, аналіз концептосфери того чи іншого етносу до десятка-двох основних концептів. Тому дослідження кожного концепту є вагомим для реконструкції мовної картини світу. Результатом цього є формування в зарубіжному та вітчизняному мовознавстві таких міждисциплінарних напрямів як психолінгвістика, когнітивна лінгвістика, лінгвокультурологія, етнопсихолінгвістика, які відкривають нові перспективи вивчення мови
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.