Abstract
Purpose. To investigate the effect of foliar fertilization with microfertilizers, plant growth regulator and bacterial preparation on the leaf surface area and individual layers of leaves of maize hybrids of different maturity groups. Methods. Observation, comparison, analysis and synthesis, system analysis and forecast. Determination of the assimilation surface area and individual layers of leaves was performed according to the generally accepted methods. Results. Studies have shown that the largest leaf surface area was obtained in the Kharkiv 195 MV, DKS 2960 and DKS 2971 hybrids, respectively – 30.1, 27.4 and 31.8 thousand m2 per 1 ha on average for the three years of study at two foliar fertilization with Rostok corn. Similar results were obtained with foliar feeding of corn hybrids of medium-early and medium-ripe groups, except for treatment of plants with the Vympel fertilizer. In the group of early-maturing hybrids, the total leaf surface area averaged 27.0 thousand m2/ha for the three years, medium-early hybrids – 31.0 thousand m2/ha, medium-ripe – 33.3 thousand m2/ha, the area of the upper leaf, respectively – 119, 149 and 167 cm2, the area of the subcob leaf – 485, 585 and 640 thousand cm2. That is, in the group of early-maturing hybrids the leaf surface area ranged from 19.2 to 35.96 thousand m2/ha, in the group of medium-early hybrids there was a general increase in leaf area (by 4.0 thousand m2/ha) compared to the early-maturing group, and in the group of medium-ripe hybrids the highest value of the leaf surface area (33.3 thousand m2/ha) was registered, which is 6.3 thousand m2/ha higher than in the early-ripening group. Similar results were obtained for the area of the upper and subcob leaves. Conclusions. The largest total area of leaf surface and leaves of different layers was obtained by double foliar feeding in the phase of 5-7 and 10-12 leaves of corn with microfertilizers Ecolist Mono Zinc and Rostok corn both in comparison with control and with feeding with other fertilizer.
Highlights
Застосування позакореневих підживлень мікроелементами разом із азотними добривами під час вегетації кукурудзи сприяє підвищенню адаптивності рослин до несприятливих стрес-факторів довкілля та покращенню інтенсивності процесів росту і продуктивності [2]
Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований)
Summary
Г/л N MgO SО3 Fe Mn B Zn Cu Mo 80 42 26 4,2 4,2 2,2 22 1,5 0,1. Вимпел – регулятор росту рослин, вносився у нормі 1,5 л/га. За позакореневого підживлення гібридів Харківський 195 МВ та DКС 2960 лише дворазове підживлення у фазу 5-7 та 10-12 листків кукурудзи забезпечило істотне збільшення площі листкової поверхні, а за обробки Вимпелом посіву гібрида DКС 2971 площа листкової поверхні не збільшилася, порівняно з контролем (без позакореневого підживлення). Площа верхнього листка істотно збільшилася у всіх гібридів, що вивчали, а збільшення площі прикачанного листка не було одержано лише за обробки посівів препаратом Вимпел гібрида DКС 2971. Позакореневе підживлення гібридів кукурудзи ранньостиглої групи препаратом Біомаг також забезпечило достовірне збільшення площі листкової поверхні, верхнього та прикачанного листка але рівень його був меншим. Дворазове позакореневе підживлення у фазу 5-7 та 10-12 листків кукурудзи препаратами Біомаг та Росток кукурудза забезпечило достовірне підвищення площі листкової поверхні кукурудзи гібрида Харківський 195 МВ, гібрида DКС 2949 – препаратами Еколист Моно Цинк і Вимпел та гібрида DКС 2971 – препаратом Еколист Моно Цинк порівняно з одноразовим. Верхнього та прикачанного листків у ранньостиглих гібридів кукурудзи залежно від генотипу та позакореневих підживлень (середнє за 2011-2013 рр.)
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
