Abstract

Although «linguistic turn» and philosophy of language were recognized as research direction only at the beginning of XX century, the perception of language as social and cultural and historical phenomenon reflects the state of philosophy reflection which has lasted for more than two thousands years. For a long time human has speculated about essence, casual relations, functions and dependence of a language with many factors. As for the philosophy of language, at present the research efforts have focused on two directions - comment of a language as a tool of human communication and thinking as well as tools of a specific language for this or that period of its development. It is best to show the powers of the philosophy of language by listing its main problems: different aspects of understanding, sense, conceptual analysis etc. «Linguistic turn» is proper for a wide range of modern branches of philosophy – existentialism and hermeneutics, phenomenology and structuralism. Generally, from the beginning of the second half of XX century the main branches of philosophy are influenced at least by the stylistics of language, and the linguistic aspect of philosophic problem got impactive meaning for the philosophical dialectic. The current stage of the development of humanitarian sciences is characterized by the intention to unite all «linguistic» branches of philosophic research under the aegis of the philosophy of language. Like philosophy, literature and linguistic use the services of thinking and language, but if a language is at the top of the hierarchy of priorities and then - thinking, philosophy defines the priorities in another way: first of all, thinking which determines, conditions, defines specific historical social and cultural, mental and other specifics of language, its instrumental use

Highlights

  • Що «лінгвістичний поворот» і філософія мови канонізовані в статусі напрямку наукових досліджень лише на початку ХХ століття, осмислення мови як соціокультурного та історичного феномена віддзеркалює етап філософської рефлексії, який складає понад два тисячоліття.

  • Перехід від філософської класики до періоду філософії мови пов‘язаний зі зміною об‘єкта дослідження: на місце «ідей» приходять лінгвістичні сутності.

  • ХХ столітті різні аспекти феномену мови розглядалися представниками біхевіоризму, феноменології, теорії соціальної взаємодії, неопозитивізму, структуралізму та герменевтики.

Read more

Summary

Introduction

Що «лінгвістичний поворот» і філософія мови канонізовані в статусі напрямку наукових досліджень лише на початку ХХ століття, осмислення мови як соціокультурного та історичного феномена віддзеркалює етап філософської рефлексії, який складає понад два тисячоліття. Перехід від філософської класики до періоду філософії мови пов‘язаний зі зміною об‘єкта дослідження: на місце «ідей» приходять лінгвістичні сутності. ХХ столітті різні аспекти феномену мови розглядалися представниками біхевіоризму, феноменології, теорії соціальної взаємодії, неопозитивізму, структуралізму та герменевтики.

Results
Conclusion

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call

Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.