Abstract
The studies were conducted in growing quail meat production at the age of 1–35 days in the research laboratory of feed additives National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. The research goal was to establish effective levels of additional introduction of Selenium in fodder for growing quail by comparing them to some zoo–technical indicators. Five groups of 100 quails were formed. The quails of the Control Group were fed a standard diet without the inclusion of additional Selenium. The quails of the trial groups received a standard diet supplemented with selenium: group 2 – 0.1 mg, group 3 – 0.2 mg, group 4 – 0.3 mg and group 5 – 0.4 mg / kg feed. For a determine the effect of selenium on the productive qualities of quails was conducted taking into account their of preservation, feed intake, body weight is determined and calculated feed cost per 1 g of live weight gain. During the study established that the level of preservation quails high enough in the experimental groups, the best body weight was observed in animals consuming an additional 0.4 mg of Se, and the lowest feed consumption per 1 kg of growth – from poultry which were fed 0.2 mg Se. Thus, investigated of trace elements in the indicated doses increases the productivity of quails and decrease feed costs per 1 kg of live weight gain
Highlights
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z
Більшість клінічних ознак його дефіциту відбуваються в асоціації з дефіцитом вітаміну Е і тому деякі симптоми можуть бути полегшені або навіть усунені внаслідок додавання добавок або з Se або з вітаміном Е (Stolz et al, 1994)
Journal of the American College of Nutrition
Summary
Нині Селен, як правило, вважається незамінним елементом живлення для тварин і людини. Більшість клінічних ознак його дефіциту відбуваються в асоціації з дефіцитом вітаміну Е і тому деякі симптоми можуть бути полегшені або навіть усунені внаслідок додавання добавок або з Se або з вітаміном Е (Stolz et al, 1994). Додавання Селену до раціону тварин було звичайною практикою протягом багатьох років, в основному тому що він, як правило, в рослинних інгредієнтах раціону нижче рівня, який потрібен тварині, а також із–за його значної варіабельності концентрації у рослинах (Whanger, 2002). Нерівномірний розподіл Селену у ґрунті і воді зумовлює широкі коливання концентрації його в рослинах різних природно–кліматичних зон, тому доцільно до раціону тварин додавати селеновмісні сполуки. Метою нашого дослідження було встановлення ефективного рівня Селену у комбікормі для молодняку перепелів, яких вирощують на м’ясо, шляхом порівняння їх зоотехнічних показників. Кількість Селену у комбікормах для дослідних груп перепелів регулювали шляхом додавання Натрію селеніту (Na2SeO3) за схемою досліду
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
More From: Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.