Cаркомьі грудной железьі: адъювантньіе методьі лечения

Abstract

Мета роботи: здійснити ретроспективний аналіз ад’ювантних методів лікування хворих на саркоми грудних залоз (СГЗ), які знаходяться в базі канцер-реєстрів 15 обласних онкодиспансерів України.Матеріали і методи. За період 2000–2015 рр. зареєстровано 378 випадків сарком грудних залоз під шифрами 3227, 3332, 3235 і 3254 в обласних онкодиспансерах. Для статистичної обробки брали дані лікування 360 жінок хворих на СГЗ.Лікування: хірургічний метод був застосований у 81 пацієнтки (22,5 %); у 179 хворих (49,7 %) було комплексне лікування: хірургічне + хіміо-променева терапія, 74 пацієнтки (20,6 %) отримали хіміотерапію, променеву терапію або комбінацію цих методів; у 26 хворих (7,2 %) лікування не проводилось через відмову або протипоказання.Для системного ад’ювантного лікування застосовували CAF, CMF, AC схеми поліхіміотерапії. Променева терапія (ПТ) здійснювалась у неоад’ювантному (36–40 Гр.-екв.) і післяопераційному (40–65 Гр.-екв.) режимах.Результати досліджень та їх обговорення. Хірургічні методи лікування відіграють основну роль у лікуванні сарком грудної залози; загальна однорічна виживаність становить 80,2 %, трирічна – 51,9 % і п’ятирічна – 43,2 %.Комбінація хірургічних методів з ад’ювантною хіміо-променевою терапією не мала переваг у виживаності хворих, порівняно з одним хірургічним методом. Загальне однорічне виживання хворих становило 80,4 %, трирічне – 56,4 %, п’ятирічне – 31,3 %.Ад’ювантні методи хіміо-променевої терапії у самостійному режимі не досягають результатів хірургічного лікування. Загальна однорічна виживаність хворих становила 63,5 %, трирічна – 32,4 %, п’ятирічна – 13,5 %, що істотно менше (р < 0,05), ніж в групах з хірургічним лікуванням.