ДИНАМІКА CТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СОННИХ АРТЕРІЙ В ЧОЛОВІКІВ ІЗ ГХ НА ТЛІ ТЕРАПІЇ КОМБІНАЦІЙ ЛОСАРТАНУ І РАМІПРИЛУ З ІНДАПАМІДОМ УПРОДОВЖ 6-ТИ МІСЯЦІВ ЛІКУВАННЯ В ЗАЛЕЖНОСТІ РІВНЯ УРИКЕМІЇ ТА ФОРМИ АГ

Abstract

Мета – вивчити динаміку cтруктурно-функціонального стану сонних артерій у чоловіків із гіпертонічною хворобою на тлі терапії комбінаціями лосартану і раміприлу з індапамідом упродовж 6 місяців лікування залежно від рівня урикемії та форми артеріальної гіпертензії.Матеріал і методи. Обстежували чоловіків похилого та старечого віку з артеріальною гіпертензією другої стадії та різним рівнем урикемії. Вивчена динаміка cтруктурно-функціонального стану сонних артерій у чоловіків із гіпертонічною хворобою на тлі терапії комбінаціями лосартану і раміприлу з індапамідом упродовж 6 місяців лікування.Результати. Ключовою ідеологією дослідження, проведеного нами, було підвищення ефективності лікування чоловіків похилого і старечого віку із ГХ ІІ стадії на підставі вивчення звʼязку між плазмовим рівнем СК і структурно- функціональним станом сонних артерій, вазопротективної ефективності комбінацій і АПФ раміприлу і БРАІІ лосартану з індапамідом та визначення предикторів їх ефективності. Дана концепція давала перспективу для розробки диференційного антигіпертензивного лікування пацієнтів із ГХ похилого і старечого віку. Було обстежено 90 чоловіків з ГХ ІІ стадії похилого і старечого віку (середній вік 72,5 року) і 28 відносно здорових чоловіка того ж віку (середній вік 70,9 року) без ознак суттєвої серцево-судинної патології.Висновки. Доведений позитивний вплив комбінацій лосартану і раміприлу з індапамідом на структурно- функціональний стан СА у чоловіків із ГХ упродовж 6 місяців лікування. При цьому в цілому по групі не виявлено переваг того чи іншого варіанта антигіпертензивної терапії за впливом на динаміку показників структурно- функціонального стану СА. Вплив комбінації раміприлу з індапамідом на структурно-функціональний стан СА в чоловіків із ГХ упродовж 6 місяців не виявляє статистично достовірної асоціації з вихідним рівнем СК і формою ГХ. Натомість застосування комбінації лосартану з індапамідом виявляє статистично достовірну асоціацію з рівнем СК і формою ГХ, що характеризується більш суттєвим зменшенням ТІМ, ВТ СА, V CА і RI та збільшенням Д СА і PI у пацієнтів з гіперурикемією та ІСГХ. Застосування комбінації лосартану з індапамідом впродовж 6 місяців у чоловіків із ГХ виявляє статистично значимі переваги перед комбінацією раміприлу з індапамідом за впливом на структурно- функціональний стан СА у хворих із вихідною гіперурикемією та ІСГХ, що дозволяє стверджувати про більш переконливий вазопротективний ефект препарату в цих пацієнтів.