ГУЦУЛЬСЬКІ ЛЕКСИКОНИ (1880–1881 рр.) ЯНА ҐРЕҐОРОВИЧА

Abstract

У статті розглянуто «Słowniczek huculski» та «Słowniczek huculski dla ułatwienia rozmowy z ludem» польського письменника, публіциста, видавця Яна Ґреґоровича, надруковані в науково-популярному щорічнику «Pamiętnik Towarzystwa Tatrzańskiego» (Краків, 1880) та в путівнику Гуцульщиною «Przewodnik dla zwiedzających Сzarnogórę położoną w powiecie Kossowskim» (Львів, 1881) його ж авторства.
 У «Przewodniku …» зазначено, що джерельною базою словничка слугувало мовлення мешканців села Жаб’я та його околиць – сіл Криворівні, Ясенова, Гриняви, Космача на Гуцульщині. Макроструктура лексикографічних праць містить понад 700 гуцульських слів з польськими відповідниками, укладених за алфавітом польської мови. В обох пам’ятках представлено апелятивну лексику, спорадично оніми та фразеологізми, до ботанічних назв непослідовно подано латинські еквіваленти. Простежено, що значення заголовних слів передано здебільшого описовими конструкціями, також однослівними та синонімними еквівалентами, розкрито полісемію слів. З’ясовано, що в «Słowniczku huculski dla ułatwienia rozmowy z ludem» збільшено обсяг макроструктури та в мікроструктурі розширено пояснення тих самих заголовних слів.
 Визначено, що найбільші лексико-семантичні групи лексики в пам’ятках становлять назви осіб, звичаїв та обрядів, предметів повсякденного вжитку, одягу, їжі, будівель, гуцульського календаря, орографічних об’єктів, явищ природи, реалій гірського пастухування та лісосплаву; абстрактні, церковно-релігійні, медичні, ботанічні, зоологічні назви; дієслова руху та переміщення, дії, мислення, мовлення, міжособистісних відносин та емоційного стану.
 У гуцульській лексиці лексикографічних праць Я. Ґреґоровича зафіксовано запозичення, зокрема полонізми, румунізми, гунгаризми, германізми, галліцизми.