ПЕРЕМИШЛЬСЬКА ЄПАРХІЯ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ: ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ НА ІЄРАРХІЧНОМУ РІВНІ

Abstract

Перемишльська єпархія – це колишня церковно-адміністративна одиниця Греко-католицької церкви, що була утворена в ХVII столітті. Після реорганізації Греко-католицької церкви в Польщі 1996 р. була реорганізована в архієпархію Перемишля та Варшави. У статті здійснено ретроспективний аналіз організаційної побудови Перемишльської єпархії ГКЦ на управлінсько-адміністративному рівні, що був побудований за ієрархічним принципом. Закцентовано увагу на тому, що друга половина ХІХ століття функціонування Перемишльської єпархії ГКЦ на ієрархічному рівні ознаменована роллю духовенства як активної суспільної сили, яке відігравало роль організатора громадсько-культурного життя, користувалося авторитетом серед населення і мало на останніх великий вплив. Зокрема, єпархія мала свою систему управління, на чолі якої стояв єпископ (у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. на перемишльському владичому престолі перебувало сім єпископів) і при якому діяли колегіальні органи – капітула, консисторія, церковний суд.
 Суспільне тло другої половини ХІХ ст., після «Весни народів» і заснування Головної Руської Ради, характеризується черговим етапом національного відродження, зростає національно-культурна свідомість українців. Для Греко-Католицької церкви це був період активних пошуків свого місця в суспільстві, у ході яких переоцінювались уявлення про громадські обов’язки, форми та методи релігійної діяльності. На території єпархії активізувалося культурно-просвітницьке життя: було відновлено Перемишльську капітулу; відкрито духовну семінарію, училища, школи, гімназійні інститути та благодійні товариства; побудовано інститути для дівчат, біблійні товариства «Єпархіяльна поміч», «Інститут вдів і сиріт по священиках», видавався щорічний єпархіальний вісник.