Abstract
Іржавецька чудотворна ікона Богоматері в силу особливих обставиин історії України часів Гетьманщини та наступної підлеглості краю московському царату стала знаковим явищем духовної національної опозиції і мала неймовірне поширення у списках на Чернігово-Сіверських і частково Києвських теренах – від церковних вівтарів, панських палаців і садиб до бідних селянських хат. Доля чудотворної Ікони вразила молодого Тараса Шевченка, і він оспівав її в поемі «Іржавець» (1847). Hе менш вразлива її доля від часу написання 1572 року та пов’язаних з цим трагічних подій, що через майже п’ять століть перегукуються із сучасним воєнним протистоянням України та Московії.
Published Version
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call