Abstract

Метою дослідження є наукове визначення та юридичне тлумачення терміну «територія дипломатичного представництва та консульської установи України за кордоном», яке наведено у главі 41 Кримінального процесуального кодексу України. Завданнями статті є юридичний аналіз статей глави 41 та теоретичне обґрунтування означеного терміну через категорії наступних галузей права: міжнародного права (категорії «приміщення представництва», «консульське приміщення»); теорії держави і права (категорія «територія держави»); кримінально-процесуального права (категорія «дія процесуального закону у просторі»).Наукова новизна полягає у системному дослідженні поняття «територія дипломатичного представництва». Окремі вітчизняні та зарубіжні науковці торкалися цієї проблематики частково, досліджуючи, в основному, питання вчинення процесуальних дій на території дипломатичних представництв. Більшість науковців поставило під сумнів можливість використання терміну «територія дипломатичного представництва та консульської установи» у кримінальному процесуальному законодавстві.Автором доводиться, що український законодавець у кримінально-процесуальному законі вдало та правильно застосував саме термін «територія дипломатичного представництва та консульської установи». Свою думку автор обґрунтовує трьома аргументами: 1) український законодавець відокремлює «територію України» від «території дипломатичного представництва та консульської установи України за кордоном», підкреслюючи, що це не одне і теж саме, і перше не охоплює друге; 2) у Кримінальному процесуальному кодексі України використаний спеціальний юридичний термін, який притаманний спеціальній юридичній термінології кримінально-процесуального права; 3) аналіз повноважень керівників дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном щодо здійснення ними кримінального провадження показав, що саме вони, використовуючи положення теорії екстериторіальності, приймають рішення про допуск чи недопуск на територію дипломатичних представництв представників правоохоронних органів країни перебування. Але, у будь-якому випадку скоєння на території дипломатичного представництва кримінального правопорушення, вони зобов’язані провести відповідні процесуальні дії.Висновки. Територія дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном у сенсі можливості вчинення процесуальних дій – це: 1) не територія України, тобто держави, що акредитує, а територія країни перебування; 2) територія зі спеціальним правовим статусом, який передбачає недоторканність та інші дипломатичні імунітети та привілеї; 3) сукупність будівель, частин будівель та приміщень, а також дипломатичні транспортні засоби; 4) земельна ділянка, яка позначена на місцевості і оточена парканом.

Highlights

Read more

Summary

Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call