ОСНОВНІ ЗАСОБИ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПЕНІТЕНЦІАРНИХ ЗАКЛАДАХ

Abstract

Стаття присвячена проблемі організації освітнього процесу у пенітенціарних закладах та використанню виховних засобів впливу на засуджених під час перебування в них. Наголошено, що освітній процес у пенітенціарній системі стосується не лише можливості отримання фаху через організоване професійне навчання, але й використання засобів виховання, що сприяють виправленню особистості. Мова йде про освітньо-виховну спрямованість більшості заходів та видів діяльності, до яких залучаються засуджені, а також середовища (атмосфери) перебування у місцях позбавлення волі. Підкреслено, що основними засобами освітньої діяльності з ув’язненими є: режим відбування покарання (порядок, умови, устрій життя, нагляд, безпека, правила взаємодії та поведінки з адміністрацією, персоналом, між собою тощо); праця (залучення до трудової діяльності, виконання обов’язків); навчання (отримання загальної середньої чи професійної освіти); соціально-виховна робота (гуртки, проведення дозвілля, спорт тощо); зв'язок з громадськістю (благодійність, волонтерство, релігійні заходи, соціальні проєкти та ін.). Усі вони стосуються різних видів активності засуджених і передбачають їхню підготовку до успішної ресоціалізації. Доведено, що високий рівень комунікативної культури працівників в’язниці є необхідною передумовою успішного перевиховання засуджених, оскільки дає змогу налагодити взаємини, підібрати (індивідуалізувати, диференціювати) способи дій для їхнього виправлення, запропонувати поради, допомогти, досягти згоди, знайти спільні інтереси, виробити соціально-етичні правила. Спілкування спонукає до внутрішніх душевних перетворень, вироблення активної життєвої позиції, бажання стати відповідальним за власну долю. Взаємодія з авторитетними, морально стійкими людьми дає змогу розширити знання, наслідувати їхній досвід, розкрити власні можливості, співпрацювати, визначити свої цілі, набути впевненості, утвердити необхідні соціальні цінності та навички.