МІКРОСЕРВІСНА АРХІТЕКТУРА: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ЇЇ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Abstract

Невпинний розвиток технологій та інновацій є рушієм удосконалення та появи підходів проєктування архітектури програмного забезпечення. Нагальність вибору правильної архітектури для програмних систем зумовлена зростанням складності та масштабів сучасних систем, в яких архітектура відіграє одну з вирішальних ролей у визначенні майбутнього успіху проєкту. Метою дослідження є аналіз та визначення переваг і недоліків мікросервісної архітектури шляхом розгляду конкретних випадків практичного застосування її на системах різних масштабів. Методологія полягає у аналізі прикладів застосування мікросервісної архітектури у випадках систем середньої та високої складності, визначенні переваг та ризиків з метою прийняття оптимального рішення щодо обрання архітектури системи, що відповідатиме її специфічним потребам та умовам. Наукова новизна. У дослідженні детально розглядається та аналізується приклад нераціонального застосування мікросервісної архітектури в контексті системи середньої складності, а також приклад застосування монолітної архітектури в контексті системи високої складності, їх ризики та потенційні проблеми кожного з підходів, що в свою чергу, дозволяє осягнути межі ключових факторів, що впливають на доцільність вибору архітектурного підходу проєктування системи. Висновки. Результати дослідження демонструють, що мікросервісна архітектура може стати як ефективним рішенням, так і джерелом значних проблем. Переваги та недоліки мікросервісної архітектури не можуть бути оцінені однозначно поза контекстом конкретної системи, для якої вона застосовується. Перш ніж приймати рішення про імплементацію мікросервісної архітектури, необхідно провести ґрунтовний аналіз вимог та можливостей, оскільки безпідставне та необґрунтоване використання даного архітектурного підходу може викликати технічні та фінансові проблеми у проєкту, котрі потенційно можуть призвести до його краху. Важливо враховувати усі аспекти, включаючи вимоги до масштабованості, швидкості розробки, складності управління та витрат на обслуговування. Таким чином, мікросервісна архітектура не є універсальним рішенням, і її успішне застосування залежить від багатьох факторів, які потрібно ретельно оцінювати у контексті кожної системи окремо.