БУЛІНГ ЯК ВНУТРІШНЯ МОТИВАЦІЯ ДО САМОСТВЕРДЖЕННЯ: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ (ЗА ПОВІСТЮ Ю. ЧЕРНІЄНКО «ПОМСТА»)

Abstract

У процесі аналізу повісті Ю. Чернієнко «Помста» було схарактеризовано позицію головної героїні крізь призму світогляду її однокласників і визначено причини внутрішньої мотивації Міри до самоствердження. Дослідниця доходить висновку, що основними передумовами виникнення булінгу у класі та чинниками, які посприяли зміні сприйняття дівчини та зумовили такі негативні наслідки, є: презирство до людей, відсутність власної думки, страх, зміна усвідомлення життєвих цінностей, психологічна травма через спробу зґвалтування, втрата довіри з боку дорослих (як рідних, так і вчителів). Також окреслено процес внутрішньої мотивації Міри та визначено етапи його формування та критерії «інакшості». Головна героїня приходить до розуміння того, що тільки принесенням себе в жертву можна взяти верх над слабшими, бо сучасні підлітки по-іншому не зможуть усвідомити своєї вини. Треба триматися гідно, бо слабких сучасний соціум швидко знищує. Саме в цій рисі характеру Міри простежується філософія конкордизму В. Винниченка «бути чесним із самим собою», навіть якщо цей принцип зумовлений страхом боятися бути собою. Згодом усвідомлення «інакшості» стає особистим імунітетом дівчини та виробляє відчуття гордості в тому, що жертва переросла булерів. Отже, самоствердження Міри проявляється в тому, що дівчина не просто усвідомлює наслідки, обмірковує варіанти завершення конфлікту, а й замість злості вирішує остаточно йти до кінця. Та найважливіше – не помста, а здатність бути собою, сприймати свідомо себе таку як є, й довести масі, що саме вона є жертвою, залежною від соціальних настанов, булінгу. Така модель поведінки Міри демонструє новий неочікуваний процес переродження особистості. Сама ж Ю. Чернієнко в образі головної героїні розкриває здатність жертви долати соціальні стереотипи й доводити іншим свою вищість. Тож спроба змінити цей світ, відверто оцінити свою поведінку й у процесі очного змагання розкрити очі на кожного з однокласників і їх керівників, свідчить про те, що сучасна література є дієвим ресурсним методом боротьби з булінгом, завдяки якому вперше описується не сама проблема, а її витоки.