Особливості структурування образу України в суспільно-політичному та соціокультурному дискурсі

A O Pocelujko

doi:10.15421/1715206

Abstract

Статтю присвячено проблемі визначення особливостей структурування образу України в суспільно-політичному та соціокультурному дискурсах в різні періоди державної незалежності. Відмінності між образом держави в суспільно-політичному та соціокультурному дискурсах стосуються переважання в суспільно-політичному дискурсі відповідних системних інтенцій та інтересів, себто, переважанням в суспільно-політичному дискурсі прихованих настанов щодо нав’язування громадськості певних ідей, вигідних для представників влади (маніпулятивна складова), яка може реалізовуватись засобами політичної риторики із впливом на громадську свідомість та чуттєво-емоційну складову людини. Соціокультурний дискурс перебуває в зоні наближеності до ознак дискурсу на основі комунікативної раціональності за Габермасом, оскільки є проникним щодо критики та вільнішим (у порівнянні із суспільно-політичним дискурсом) щодо цензурного тиску на суб’єктів комунікації. Таким чином, в суспільно-політичному, або ж просто, політичному дискурсі від початку структурується ситуація, в якій «народжується політична продукція», де беруть участь, з одного боку, «конкуруючі агенти», з іншого - «споживачі політичної продукції», з яких найважливішою продукцією є образ держави.Шарами суспільно-політичного дискурсу в розділі визначено офіційно-державний та історично-історіографічний дискурси. Ці дискурси презентують образ держави в контексті національної історії як джерела, на якому за допомогою цілеспрямованої державної політики формується ідентичність держави та впроваджуються в якості мови інституційного спілкування. Образи держави, які створюються в офіційно-державному та історично-історіографічному дискурсах як сукупності етнічних міфів, фреймів, стереотипів, призначених для формування механізмів сприйняття і інтерпретації минулого своєї країни, використовуються в освітній політиці як інструмент формування національної ідентичності із відповідним йому дискурсом ідентичності. Соціокультурний дискурс та відповідний йому образ держави характеризується вираженою плюральністю, концептуальністю, ідеологічною нецензурованістю, мультипарадигмальністю. В соціокультурному дискурсі відбувається концептуалізація образу держави як складової життєвого світу на противагу суспільно-політичному дискурсу, в якому образ держави постає радше як ідеологічно-догматичний конструкт, який тяжіє до однозначності. При цьому в науковому дискурсі в конструюванні образу держави переважає інтелектуально-концептуальна складова, в той час як в медіадискурсі образ держави формується на базі емоційно-забарвлених соціальних уявлень. Останні поширюються у макротекстах, розрахованих на створення відповідних соціальних настроїв, сенсаціонування, мобілізацію різних соціальних груп на різні акції тощо.

Highlights

СОЦІОЛОГІЯ the state as part of the living world as opposed to social and political discourse, in which the image of the state appears more like dogmatic ideological construct, which tends to uniqueness
In the scientific discourse in constructing the image of the state is dominated intellectual and conceptual component, while in the state mediadyskurs-image formed on the basis of emotional and social representations stained
Latest distributed in makroteksts designed to create appropriate social attitudes, sensatsion, mobilizing different social groups on a variety of events and more

Summary

Introduction

СОЦІОЛОГІЯ the state as part of the living world as opposed to social and political discourse, in which the image of the state appears more like dogmatic ideological construct, which tends to uniqueness. Метою дослідження є визначення відмінностей між образом України в дискурсі системи та життєвого світу. Завданнями статті, у зв’язку з вищезазначеним, є: 1) визначення засадничих рівнів суспільнополітичного та соціокультурного дискурсі та їх контенту; 2) характеристика ключових особливостей структурування образу України в дискурсах системи та життєвого світу в різні періоди державної незалежності.

Results

Conclusion