Римсько-правове підґрунтя захисту сторін договору найму

Abstract

Рецепція римського права обумовлена дове­деною ефективністю правового інструментарію, розробленого і впровадженого на практиці у Дав­ньому Римі. Проблема забезпечення ефективності правового регулювання при взаємодії суміжних моделей регулятивних і охоронних правовідносин за участі сторін договору найму залишається актуальною й понині, надто в умовах воєнного стану. З огляду на окреслену проблему метою статті є визначення первісно обумовлених доробком римсь­кого права класифікаційних критеріїв побудови системи форм і способів захисту прав та інте­ресів сторін договору найму (оренди), що сприятиме застосуванню належних і ефективних способів захисту прав та інтересів наймодавців і наймачів. Реалізацію мети забезпечили системний, формально-юридичний та структурно-функціональний методи, а також методи індукції та дедукції. Системний метод, наприклад, сприяв визначенню взаємо­звʼязку регулятивних і охоронних правовідносин у забезпеченні реалізації функцій та принципів обʼєктивного цивільного права в межах право­відносин найму. У перебігу дослідження встанов­лено, що систематизація форм і способів захисту прав та інтересів сторін договору найму (оренди) потребує розмежування підстав для застосу­вання юрисдикційного (судового і нотаріального) або неюрисдикційного (у формі самозахисту) механізмів застосування правових засобів, спря­мованих на: визначення динаміки правовідносин найму через зміну чи припинення зобовʼязання, зокрема внаслідок односторонньої відмови від договору; примусове виконання в натурі обовʼязку з передачі (повернення) предмета договору найму або щодо сплати платежів за користування річчю; застосування заходів цивільно-правової відпові­дальності у формі неустойки, трьох процентів річних та інфляційних втрат, відшкодування збитків, а у випадках, передбачених договором – і моральної шкоди. За результатами проведеного дослідження сформульовано низку теоретично і практично значущих висновків. Зокрема, наголо­шується на тому, що римсько-правове підґрунтя цивільно-правового захисту сторін договору найму полягає в обʼєктивній обумовленості цілої системи способів захисту субʼєктивних прав та інтересів наймодавця і наймача характеристиками індиві­дуально визначеної неспоживної речі як предмета відповідного договору, а самого цього правочину – як консенсуального, двостороннього, оплатного, посутньо строкового (у розумінні тимчасовості користу­вання чужим майном), відносини сторін за яким ґрунтуються на засадах справедливості, розум­ності й добросовісності.