Перегляд та оскарження заочного рішення в цивільному судочинстві: практика Верховного Суду

Abstract

Дослідження присвячене проблемним питан­ням, які виникають у практиці судів цивільної юрисдикції при перегляді та оскарженні заочного рішення в цивільному судочинстві. Метою статті є дослідження проблемних питань, які виникають у судовій практиці, при перегляді й оскарженні заочного рішення, зокрема повноважень суду першої та апеляційної інстанції при розгляді заяви про перегляд заочного рішення, поданої із порушенням строків її подання без поважних причин, а також процесуальних особливостей вступу прокурора у справу в інтересах держави в особі відповідача шляхом оскарження заочного рішення. Методологічно дослідження базується на двох науково-консультативних висновках автора статті, що підготовлені у відповідь на звер­нення Верховного Суду, зокрема звернення судді Великої Палати Верховного Суду Ступак О. В. у справі № 756/11081/20, провадження № 14-25цс24, щодо повноважень суду першої інстанції у випадку подачі заяви про перегляд заочного рішення із пропуском строків за відсутності поважних причин та звернення голови Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. у справі № 183/8338/21, провадження № 61-198сво24, щодо тлумачення та застосування статей 284, 287 ЦПК України в частині повноважень прокурора. У статті з практичного та теоретичного погляду розгля­нуто спірні моменти правозастосування і запро­поновано авторське бачення шляхів їх подо­лання. Стаття складається із двох частин, перша з яких присвячена проблемі співвідношення повноважень суду першої та апеляційної інстанції при розгляді заяви про перегляд заочного рішення із пропуском строку на подачу такої заяви без поважних причин та подальшому оскарженні заочного рішення у цьому випадку; друга частина стосу­ється питання необхідності попередньої подачі прокурором заяви про перегляд заочного рішення у випадку, якщо прокурор вступає у справу в інтересах держави в особі відповідача.