Пожежостійкість і постпірогенний відпад соснових лісів лівобережної частини Харківської області за різних рівнів пожежної небезпеки за умовами погоди

S H Sydorenko

doi:10.33220/1026-3365.136.2020.134

Abstract

Пожежі є одними з найнебезпечніших чинників дестабілізації лісів. Визначення особливостей постпірогенного розвитку сосняків дає змогу пом’якшити негативні наслідки, спричинені лісовими пожежами, та допомогти в прийнятті рішень стосовно ведення господарства в таких лісах. Виявлено, що санітарний стан насаджень залежав від значення комплексного показника пожежної небезпеки (КППН) на момент пожежі та погіршувався у міру його збільшення (r = 0,71; p = 0,05). За вищих значень КППН підвищуються інтенсивність тепловиділення під час пожежі та ступінь вигорання лісової підстилки. Встановлено, що за КППН від 1 500 до 3 000 балів індекс санітарного стану насаджень варіює від II,0 до III,9; частка відпаду сягає 20 %. За подальшого збільшення значень КППН понад 5 000 балів індекс стану насадження через рік після пожежі становить III,5–V,0. З’ясовано, що висота полум’я та висота нагару на стовбурах достовірно не залежать від рівня пожежної небезпеки за умовами погоди. Вдосконалено підходи до прогнозування постпірогенного відпаду на рівні насадження з урахуванням характеристик пожежонебезпечного сезону, ступеня пошкодження дерев у насадженні та його таксаційних характеристик.

Highlights

Метою роботи є удосконалення підходів до прогнозування постпірогенного відпаду на рівні насадження з урахуванням характеристик пожежонебезпечного сезону, ступеня пошкодження дерев у насадженні та його таксаційних характеристик
Якщо у випадку повного вигорання лісогосподарські заходи зводяться до суцільного вирубування загиблих деревостанів і подальшого лісовідновлення, то для горільників призначення цих заходів є складнішим завданням, яке вимагає максимально достовірної діагностики постпірогенного стану насаджень і прогнозування його зміни
Застосування точних методів прогнозування відпаду дасть можливість пом’якшити негативні наслідки лісових пожеж, спричинені змінами товарності пошкоджених пожежами насаджень, та зберегти цінні соснові ліси, пошкоджені низовими пожежами

Summary

Introduction

Метою роботи є удосконалення підходів до прогнозування постпірогенного відпаду на рівні насадження з урахуванням характеристик пожежонебезпечного сезону, ступеня пошкодження дерев у насадженні та його таксаційних характеристик. Значення КППН, крім пожежної небезпеки, опосередковано є показником ступеня висихання ЛГМ та, як наслідок, обсягів вигорання наземних ЛГМ (Kurbatskiy 1970). Що інтенсивність пошкодження дерев під час пожежі залежала від обсягів вигорання горючих матеріалів, проведено аналіз кореляції значень КППН із характеристиками пожеж і санітарним станом пройдених низовими пожежами насаджень

Results

Conclusion