РАННЯ ТВОРЧІСТЬ ГЕОРГІЯ ІВАНОВА: ЛІРИЧНИЙ ЦИКЛ «ВІДПЛИТТЯ НА О. ЦИТЕРУ»

Abstract

Стаття присвячена аналізу першої поетичної збірки відомого російського поета Георгія Іванова «Відплиття на о. Цитеру» з точки зору прийомів ліричної циклізації. Це обумовлено, по-перше, недостатньою вивченістю ранньої творчості поета, а по-друге, спробою простежити способи мотивної організації іванівської книги і виділити неявні прийоми, які поет використовує в якості структурних поєднуючи елементів, що дозволяють об’єднати окремі вірші, до того ж написані в різних жанрах – сонета, триолета, романса тощо, в поетичне ціле, створивши розгорнуту ліричну оповідь. У результаті узагальнення наявного на сьогоднішній день теоретичного матеріалу були позначені основні циклостворюючі ознаки: наявність у циклу віршів заголовки, спільність хронотопу і ліричних героїв, можливість виділити єдиний ліричний сюжет, наскрізні образи, різні переклички між віршами на мовному та тематичному рівнях тощо. На підставі аналізу тексту був зроблений висновок, що вже перший ліричний цикл Георгія Іванова, незважаючи на юний вік автора, несе відбиток зрілості й поетичної майстерності. «Відплиття на о. Цитеру» є складно організованою єдністю тем і мотивів, серед яких провідне місце належить мотивами відплиття, падіння та від’їзду, семантично тісно пов’язаним один з одним. Вони є тими поетичними засобами, які об’єднують окремі вірші та надають усьому ліричному циклові цілісність і завершеність. Зрозуміло, єдність іванівському циклу надають не тільки наскрізні мотиви і спільна назва. Надалі передбачається розглянути в якості засобів циклізації часову і просторову організацію «Відплиття на о. Цитеру», більш детально зупинитися на аналізі образу ліричного героя і його іпостасей тощо. На думку автора статті, докладне вивчення цих прийомів дасть можливість читачеві не тільки краще зрозуміти задум Георгія Іванова, але також розширить уявлення про ліричний цикл як однин з найбільш поширених метажанрів Срібного століття.